21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Не цурайтесь мови, люди,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, –

Не буде народу...

 

Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

У 1928 році, у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова посіла третє місце (після французької та перської).

Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Історія української мови – це історія її народу.

Яких тільки гонінь не зазнала наша мова за свою історію:

- 1720 рік – російський цар заборонив друкувати книги українською.

- 1769 рік – видано розпорядження церкви про вилучення українських букварів та українських церковних книг.

- 1775 рік – зруйновано українські школи при канцеляріях.

- 182 рік – закрито українські школи, які безплатно організовували українські діячі.

- 1863 рік – указ Валуєва про заборону видання книг українською мовою.

- 1914 рік – російський цар забороняє українську пресу – газети та журнали.

- 1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння української.

- 1989 рік – видано постанову, яка закріпила російську мову, як офіційну, тому українську було відсунуто на дальній план.

Українська мова : цікаві факти

• Загалом у світі понад 2 500 мов (за іншими відомостями – близько 5 000; точну цифру встановити важко, тому що відмінності між різними мовами й діалектами є досить умовними).
• Візантійський мандрівник та історик Пріск Панійський у 448 р., перебуваючи в таборі гунського вождя Аттіли, військо якого на той час розташувалося на території сучасної України, записав уже суто українські слова – мед і страви.
• Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 р. Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІІ ст., з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» Івана Котляревського, якого вважають засновником нової української літературної мови.
• Українську мову вивчають у багатьох університетах світу, зокрема в Канадському інституті українських досліджень та Гарвардському інституті українознавчих студій.
• Українська мова належить до східнослов'янської гілки індоєвропейської родини мов. За словниковим складом для української мови «найрідніша» білоруська (близько75% спільних слів), а також дуже подібні польська, словацька й болгарська(близько 70%), чеська та російська (близько 60%).
• Найдовшим в українській мові є слово, що містить 31 літеру, а саме: рентгеноелектрокардіографічного. На знання найдовшого слова в початковій формі заслуговує назва одного з пестицидів – дихлорфенілтрихлорметилметан.
• Найчастіше вживаним іменником української мови є слово рука, дієсловом – бути, прикметником – великим, а займенником – він. Найрідше використовують слова мутація, баклажка, радист, білочка.
• Найкраще мова дохристиянської Русі збережена в українських народних піснях, адже їх не можна перекладати, вільно лише редагувати, доповнювати або скорочувати. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов'янського письма» і побачив світ у Вільні 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, що містив 1061 слово.
• Перший ґрунтовний словник української мови – «Словник української мови» в 4 томах – було видано в Києві упродовж 1907 – 1909 рр. Співукладачем, упорядником та редактором цього видання, яке нині вважають вершиною українського словникарства, є відомий письменник Борис Грінченко. В українській лексикографії це видання протягом півстоліття лишалося найповнішим і найавторитетнішим зібранням української лексики.
• Першою відомою нам граматикою старої української мови є «Граматика словенська…» Івана Ужевича. Рукопис, датований 1643 р., був виданий фототипічним способом у перекладі сучасною українською мовою 1970 р.
• Перший український словник – «Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову», – складений у 1581 р. невідомим автором, так і лишився рукописним. Він містить 896 слів. Автор підшив рукопис до «Острозької Біблії», яку було видано 1581 р., і в такому вигляді словник зберігся до сьогодні.
• На звання найчастіше вживаної в мовленні літери в українській мові претендують кілька голосних – «а», «о», «е». Натомість буквою, з якої починається найбільша кількість слів в українській, є «п». Найрідше вживаною буквою українського алфавіту є «ф». В українській мові звук, позначуваний цією літерою, наявний тільки в небагатьох запозичених словах.
• Найбільш українською літерою, тобто такою, що відсутня в абетках інших народів, є «г». Позначуваний нею проривний звук по-різному вказували в українському письмі принаймні з XIV ст., а від 1619 р. в українській абетці з'явилася літера ґ, котру вперше запровадив у своїй «Граматиці» Мелетій Смотрицький. Але реформа українського правопису, здійснена 1933 р. без громадянського обговорення привела до того, що ця літера була безпідставно вилучена з української абетки. І лише 1990 р., після понад півстолітньої відсутності, у новому «Українському правописі» було поновлено в деяких словах літери «ґ».
• Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів (45) має слово «бити».
• Найдовша абревіатура в українській мові: ЦНДІТЕДМП, утворена від назви Центральний науково-дослідний інститут інформації й техніко-економічних досліджень з матеріально - технічного постачання. Абревіатура містить дев'ять літер.
• Найбільшу кількість значень має в українській мові абревіатура ПК. Вона може позначати палац культури, паровий кран, перфокарту, пістолет-кулемет, передсмертний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідний комбайн, прядильно-крутильну машину, персональний комп'ютер, парсек тощо.
• Паліндром (перевертень) – це слово, словосполучення чи фраза, які можна читати зліва направо, і справа на ліво, причому звучання та значення в обох випадках є однаковим. П'яти - й шестибуквенних перевертнів багато, ось семибуквених поки відомо лише два: ротатор і тар трат(сіль винної кислоти). Якщо йдеться про фрази-паліндроми, то до найдовших належить «Я несу гусеня». Інколи автори паліндромів не враховують букви й, ь або вважають подвоєні приголосні за одну літеру. Ці дрібні порушення допустимі, оскільки створення таких висловів – справа непроста. 

Шануймося, бо ми того варті!!!