Інформація про розбудову пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури на території Закарпатської області
На сьогоднішній день прикордонна інфраструктура на території Закарпатської області включає 19 пунктів пропуску, 18 з яких розташовані на державному кордоні з суміжними країнами (Угорщиною, Словацькою Республікою, Румунією) та 1 пункт пропуску для повітряного сполучення, розташованого в міжнародному аеропорту ,,Ужгород” (відкритий розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 678-р).
Протяжність державного кордону на території області з суміжними державами становить 467,2 км, у тому числі:
із Угорщиною – 133,1 км, відкрито 7 пунктів пропуску та 1 пункт контролю – 5 автомобільних, 2 залізничні, 1 пункт контролю (Батєво);
із Словацькою Республікою – 97,6 км, відкрито 5 пунктів пропуску та 1 пункт контролю – 2 автомобільні, 2 залізничні, 1 пішохідний, 1 пункт контролю (Ужгород);
із Румунією – 203,9 км, відкрито 6 пунктів пропуску - 2 автомобільні, 3 залізничні (2 – недіючі), 1 пішохідний (недіючий);
із Республікою Польща – 32,6 км, пункти пропуску на даний час відсутні.
За видами сполучення кількість пунктів пропуску становить:
– 9 пунктів пропуску для автомобільного сполучення;
– 7 пунктів пропуску для залізничного сполучення;
– 2 пункти пропуску для пішохідного сполучення;
– 1 пункт пропуску для повітряного сполучення.
Найменування пунктів пропуску
На українсько-угорській ділянці кордону:
1. Чоп – Захонь: для автомобільного сполучення;
2. Чоп – Захонь: для залізничного сполучення;
3. Соловка – Еперєшке: для залізничного сполучення
4. Дзвінкове – Лонья: для автомобільного сполучення;
5. Косино – Барабаш: для автомобільного сполучення;
6. Лужанка – Берегшурань: для автомобільного сполучення;
7. Вилок – Тісабеч: для автомобільного сполучення.
8. Батєво: пункт контролю для залізничного сполучення;
На українсько-словацькій ділянці кордону:
1. Малий Березний – Убля: для автомобільного сполучення;
2. Ужгород – Вишнє Нємецьке: для автомобільного сполучення;
3. Павлове – Матьовце: для залізничного сполучення;
4. Малі Селменці – Велке Слеменце: для пішохідного сполучення;
5. Чоп – Чіерна над Тисою: для залізничного сполучення;
6. Ужгород – пункт контролю.
На українсько-румунській ділянці кордону:
1. Дякове – Халмеу: для автомобільного сполучення;
2. Дякове – Халмеу: для залізничного сполучення;
3. Солотвино – Сігету Мармацієй: для автомобільного сполучення;
4. Хижа – Тарна Маре: для пішохідного сполучення;
5. Тересва - Кимпулуг ла Тиса: для залізничного сполучення;
6. Ділове - Валя Вишеулуй: для залізничного сполучення.
Проектна та фактична середньодобова пропускна спроможність пунктів пропуску у зовні діяльності Закарпатської митниці ДФС наведена у Таблиці 1.
Співробітництво між прикордонними відомствами України та іноземних держав здійснюється у визначеному в міждержавних угодах та законодавстві України порядку. Взаємодія у сфері протидії протиправним явищам на державному кордоні постійно підтримується та вдосконалюється.
Мукачівським та Чопським прикордонними загонами проводиться робота з недопущення створення заторів як у пунктах пропуску, так і перед ними, забезпечення ритмічності здійснення процедур прикордонного контролю. У випадку збільшення потоку транспортних засобів та громадян, які перетинають державний кордон України, здійснюється інформування про це іноземної сторони, водночас, збільшується кількість прикордонних нарядів у зміну та вводиться спрощена процедура пропуску.
Протягом 2017 року проводилась робота у напрямку налагодження чіткої взаємодії між прикордонними та митними службами під час пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів; проведено комплекс організаційних заходів з метою забезпечення належного функціонування пунктів пропуску, здійснення ритмічного оформлення осіб та транспортних засобів, що перетинають державний кордон; вживались заходи щодо недопущення виникнення черг з вини контрольних служб, які здійснюють свою діяльність у пунктах пропуску; у разі збільшення пасажирсько-транспортного потоку у пунктах пропуску проводились заходи щодо швидкого зменшення черг шляхом залучення додаткового персоналу для здійснення оформлення осіб та транспортних засобів на перевантажених напрямках тощо.
Позитивну роль у розвитку міжвідомчої взаємодії стало відкриття Спільного контактного пункту ,,Захонь”, що дозволило вивести об’єм та оперативність передачі інформації на новий якісний рівень.
У пунктах пропуску, що розташовані на ділянці відповідальності Чопського та Мукачівського прикордонних загонів проведено заходи з організації посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, дотримання ними правил перебування на території України та запроваджено здійснення біометричного контролю під час пропуску через державний кордон.
В той же час, з метою удосконалення процедури прикордонно-митного оформлення наразі на рівні центральних органів виконавчої влади опрацьовується питання запровадження спільного контролю на автодорожніх пунктах пропуску на українсько-словацькому та українсько-угорському державному кордоні та укладення відповідних міжурядових угод.
Тривають процеси нормативного врегулювання щодо необхідності запровадження пішохідного і велосипедного руху в пункті пропуску ,,Ужгород - Вишнє-Нємецьке”, можливості відкриття міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення ,,Уліч-Забрідь” та опрацювання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про контроль у спільних пунктах пропуску через кордон.
Протягом 2017 року з метою розбудови пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури на території Закарпатської області проведено наступні заходи:
- з 01.01.2017 функціонує Спільний контактний пункт ,,Захонь” на українсько-угорському державному кордоні, за участі Адміністрації Держприкордонслужби України та Чопського прикордонного загону;
- 30 січня 2017 року проведено у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення ,,Чоп – Захонь” робочу зустріч представників Національної митно-фінансової служби Угорщини, Національної поліції Угорщини з делегацією Державної фіскальної служби України та Адміністрації державної прикордонної служби України за участі представників Закарпатської митниці ДФС, Чопського та Мукачівського прикордонних загонів. В ході зустрічі обговорено питання відкриття нового міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення ,,Велика Паладь – Надьгодош”, який буде побудовано на угорській стороні за рахунок підтримки з фондів ЄС та Угорщини. Це перший проект пункту пропуску на державному кордоні з Угорщиною, на якому передбачено запровадження спільного митного та прикордонного контролю. Відкриття цього пункту пропуску заплановано у 2018 році;
- 6-7 березня 2017 року відбулись у пункті пропуску ,,Ужгород – Вишнє Нємецьке” двосторонні переговори між представниками України і Словацької Республіки щодо обговорення проекту Угоди між Україною і Словацькою Республікою про співробітництво під час здійснення контролю осіб, транспортних засобів і товарів у спільних пунктах пропуску;
- у вересні 2017 року утворено робочу групу з питань розбудови пунктів пропуску та розвитку інфраструктури на українсько-словацькій ділянці державного кордону;
- 21 вересня 2017 року у м.Львів представники облдержадміністрації та Закарпатської митниці ДФС взяли участь у засіданні українсько-польської Комісії з питань транскордонного співробітництва, яка діє у межах українсько-польської Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва. В ході засідання було презентовано концепцію та будівництва нового пішохідно-велосипедного пункту пропуску ,,Лубня – Волосате”. Відповідно до Протоколу засідання зазначеної комісії, сторони підтримали пропозицію Закарпатської облдержадміністрації щодо відкриття пункту пропуску;
- 18-19 жовтня 2017 року у с. Яноші Берегівського району відбулась зустріч експертів у складі Урядових делегацій України та Угорщини, з питань запровадження спільного контролю та функціонування пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні. Під час зустрічі обговорили проект Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про внесення змін до Угоди про контроль прикордонного руху та про стан підготовчої роботи зі створення на інфраструктури пункту пропуску ,,Велика Падаль – Нодьгодош”, відкриття якого передбачено відповідно до Декларації наміру щодо комплексного розвитку автодорожніх пунктів перетину державного кордону між Угорщиною та Україною, підписаної 28.03.2013 у м. Будапешт (Угорщина) Прем’єр-міністром Угорщини В. Орбаном та Прем’єр-міністром України М. Азаровим,
та Протоколу про наміри щодо всебічного розвитку пунктів пропуску та інфраструктури на державному кордоні між Україною та Угорщиною, підписаного 24.11.2016 у м. Будапешт (Угорщина) Прем'єр-міністром України В. Гройсманом і Прем'єр-міністром Угорщини В. Орбаном;
- 21-22 листопада 2017 року у с. Калужа, Землінська Ширява Словацька Республіка відбулося засідання Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, в ході якого було розглянуто питання перспектив розвитку спільного прикордонно-митного контролю і малого прикордонного руху на спільному українсько-словацькому державному кордоні, розвиток прикордонної і транспортної інфраструктури, модернізації та реконструкції пунктів пропуску;
- упродовж 2017 року представники облдержадміністрації систематично брали участь у нарадах з проблемних питань функціонування пунктів пропуску на західній ділянці державного кордону під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі С.Кубіва, за результатами яких проведено відповідну роботу та налагоджено чітку взаємодію між місцевими органами виконавчої влади та митними і прикордонними службами області;
- протягом 2017 року за ініціативи ДФС України із залученням представників облдержадміністрації та Закарпатської митниці ДФС проведено низку зустрічей з метою опрацювання питання нормативного врегулювання організації спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-угорський державний кордон, всебічного розвитку їх інфраструктури.
- щомісяця проводились наради за участю керівництва облдержадміністрації, структурних підрозділів облдержадміністрації, обласних організацій, митних і прикордонних служб з питань функціонування діючих та відкриття нових пунктів пропуску на території області;
- продовжила свою роботу робоча група з питань реконструкції пасажирської частини пункту пропуску ,,Ужгород” та пункту пропуску ,,Лужанка”, у тому числі облаштування приміщень для оформлення каноїстів, які подорожують річкою Тиса у районі пункту пропуску ,,Вилок”, утворена відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 18.08.2016 №392;
- у лютому 2018 року проведено обстеження пунктів пропуску на західній ділянці державного кордону в межах Закарпатської області спільно з Чопським та Мукачівським прикордонним загоном і Закарпатською митницею ДФС. За результатами обстеження складено відповідні протоколи із зазначенням стану пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури, під`їзних доріг та проблемних питань щодо їх облаштування.
Зазначимо, що за результатами проведеної у 2017 році роботи було змінено режим функціонування пункту пропуску для автомобільного сполучення на українсько-угорському кордоні ,,Дзвінкове – Лонья” з 8:00 до 19:00 за київським часом (раніше становило з 9:00 до 17:00) з 1 лютого 2018 року.
Разом з тим, сьогодні є актуальним питання відкриття нових пунктів пропуску, яке має тенденцію до загострення через завантаженість діючих пунктів пропуску та запровадження у 2017 році безвізового режиму, що обумовлює черги перед пунктами пропуску, багатогодинне (кількаденне) очікування перетину кордону; суттєве зростання небезпеки виникнення ДТП; погіршення санітарно-епідеміологічного, криміногенного стану придорожньої території; системну руйнацію дорожнього покриття перед пунктами пропуску.
Разом з тим, приєднання у жовтні 2017 року України до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T означає, що транспортна інфраструктура України має якомога швидше стати єдиним цілим із інфраструктурою ЄС і розвиватися у гармонійному поєднанні. У цьому контексті пункти пропуску мають забезпечити таку пропуску спроможність, за якої наявність лінії кордону не становила б ніякої фізичної перешкоди для міждержавного транспортного руху.
Управлінням зовнішньоекономічних зав’язків та транскордонного співробітництва облдержадміністрації спільно з департаментом інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Закарпатською митницею ДФС у 2017 році реалізовано заходи з комплексного та системного аналізу стану існуючих та перспектив відкриття нових міжнародних пунктів пропуску у Закарпатській області. Зокрема, здійснено:
вивчення нормативного закріплення перспективних пунктів пропуску у національному законодавстві, міждержавних (міжурядових та міжвідомчих) угодах, актах місцевих органів влади;
збір та систематизацію документальних матеріалів пов’язаних із перспективними пунктами пропуску;
аерофотозйомку та наземну фотозйомку місцевості перспективних пунктів пропуску з визначенням їх геодезичних даних, а також вивчення сполучення з діючими автомобільними дорогами;
опрацювання нормативних актів, що регламентують правовідносини у сфері відкриття, проектування, будівництва (реконструкції) та утримання пунктів пропуску через державний кордон, а також транскордонного співробітництва, що визначають засади (стратегії, концепції, цільові програми) євроінтеграційного вектору, у тому числі тих, які визначають критерії комплексної оцінки відповідності транскордонних програм і проектів.
За результатами вищенаведених заходів, опрацювання даних та інформаційних матеріалів місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, митної та прикордонної служб департаментом інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства облдержадміністрації розроблено та затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 22.01.2018 №30 Програму розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.
Згідно з попередніми підсумками встановлено, що загалом, у Закарпатській області можна виокремити 16 перспективних пунктів пропуску. Зокрема на державному кордоні з Румунією – 3, з Угорщиною – 7, зі Словацькою Республікою – 5, з Республікою Польща – 1.
Створення (відкриття) окремих з них вже триває протягом тривалого часу (від 4 до 20 років) без будь-яких результатів чи очевидного прогресу. У багатьох випадках ініціативи щодо відкриття нових пунктів пропуску відображаються у документах різного адміністративного рівня, суб’єктів видання та юридичної сили (нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжурядові угоди, документи міжнародного характеру центральних органів виконавчої влади, рішення сільських рад). Відсутність у відкритих джерелах та місцевих органах влади оцінка на предмет доцільності відкриття нових пунктів пропуску та впливу на соціально-економічний розвиток регіону.
Причини формування відповідної ситуації мають комплексний характер й потребують окремого аналізу. Визначальними чинниками цього є:
відсутність концептуального, системного законодавчого врегулювання, оскільки діюче Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 751 (далі – Положення) містить лише норми, які не формують конкретних правових механізмів розбудови нових пунктів пропуску;
будівництво, реконструкція, облаштування, утримання і ремонт, як процеси, що безпосередньо забезпечують функціонування пунктів пропуску, регламентуються спеціальним законодавством, у галузі містобудівної діяльності, який не визначає специфіки для пунктів пропуску, потребує спеціалізованих фахівців у будівельній галузі та чіткого методичного забезпечення з боку профільних підрозділів ДФС.
Разом з тим, відповідно до п.9 Положення, відкриття пунктів пропуску здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, за ініціативи Мінінфраструктури, Міноборони, Мінагрополітики, Адміністрації Держприкордонслужби, Держмитслужби, Мінпромполітики, місцевих державних адміністрацій.
Обов'язковою умовою для прийняття рішення про відкриття нового пункту пропуску є укладення міжнародного договору України з відповідною суміжною державою (п. 10 Положення). Будівництво (реконструкція), а також створення відповідної інфраструктури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших коштів, що залучаються з цією метою, відповідно до законодавства (п. 28 Положення).
Проведення робіт, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, облаштуванням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску для автомобільного сполучення покладається на Державну фіскальну службу. Законом України ,,Про регулювання містобудівної діяльності” (далі - Закон), проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок… (ч.5 ст. 26 Закону). Фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації, планування та забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва, та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом (ч.3 ст. 10 Закону). Таким чином, законодавством встановлено, що автомобільний пункт пропуску може бути створено за умови обов’язкового оформлення права власності або користування земельною ділянкою за ДФС України. Зазначене є юридичною підставою ДФС чи митниці
бути замовником містобудівної документації та проектно-вишукувальних робіт.
Підсумовуючи вищенаведене можна зробити висновок, що на сьогодні міжнародний пункт пропуску може бути створено за умови обов’язкового здійснення таких заходів: укладення міжнародного договору України з відповідною суміжною державою; прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про відкриття пункту пропуску; оформлення права власності або користування земельною ділянкою ДФС України.
На сучасному етапі лише деякі перспективні пункти пропуску відображені у міжнародних договорах України та/або рішеннях Кабінету Міністрів України. До таких зокрема належать 8 пунктів пропуску, а саме:
на українсько-румунській ділянці кордону:
1) ,,Біла Церква – Сігет Мармацієй” (Додаток № 3 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про умови взаємних поїздок громадян від 19.12.2003 (у редакції протоколу вчиненого у м. Одеса, 04.07.2006).
Існує необхідність укладення міжурядової угоди.
2) ,,Хижа - Тарна Маре” (Додаток № 3 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про умови взаємних поїздок громадян від 19.12.2003 (у редакції протоколу вчиненого у м. Одеса, 04.07.2006).
Пункт пропуску наразі є пішохідним та не діє у зв’язку з руйнуванням річкового мосту, що сполучає країни, відтак потребує реконструкції.
на українсько-угорській ділянці кордону:
1) ,,Велика Паладь – Нодьгодош” (Декларація намірів щодо комплексного розвитку автодорожніх пунктів перетину державного кордону між Угорщиною та Україною 28.03.2013, Протокол про наміри щодо всебічного розвитку пунктів пропуску та інфраструктури па державному кордоні між Україною та Угорщиною від 24.11.2016). Існує необхідність укладення міжурядової угоди, актуальним є питання створення митної інфраструктури на території України.
2) ,,Дийда – Берегдароц” (Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про контроль прикордонного руху в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення від 04.05.2012; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про точки з'єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні у рамках П'ятого пан'європейського транспортного коридору від 21.03.2006).
на українсько-словацькій ділянці кордону:
1) ,,Забрідь – Уліч” (п. 42 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 554 ,,Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016 - 2020 роки”). Існує необхідність укладення міжурядової угоди.
2) ,,Соломоново – Чієрна” (Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Словацької Республіки про будівництво нового автодорожнього пункту пропуску ,,Соломоново - Чієрна", підписана 11.10.2007 у м. Братиславі) актуальним є питання створення митної інфраструктури.
3) Сторожниця – Загор або Паладь-Комарівці – Руське, (Угода між Міністерством транспорту України та Міністерством транспорту, пошти і телекомунікацій Словацької Республіки про визначення місця з'єднання проектованих автомагістралей на українській стороні і автомагістралі D1 на словацькій стороні на українсько-словацькому державному кордоні на південний захід від міста Ужгород між селами Сторожниця (Україна) і Загор (Словацька Республіка) та їх проходження у прикордонних областях" 07.03.1997, м. Ужгороді). Існує необхідність укладення міжурядової угоди.
на українсько-польській ділянці кордону:
1) ,,Лубня – Волосате” (п. 46 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 554 ,,Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016 - 2020 роки”), Протокол засідання українсько-польської Комісії з питань транскордонного співробітництва від 21.09.2017, м.Львів. Існує необхідність укладення міжурядової угоди.
Остання зміна сторінки: 18-09-2018 14:34