Мукачівщина туристична

ВЕЛОСИПЕДНІ МАРШРУТИ

 «КОЗАЧОК - РИБАЛЬСЬКЕ РАНЧО»  № 2103

 Туристичний велосипедний маршрут бере свій початок біля з’їзду з траси Київ – Чоп до селища Чинадійово біля ресторану «Козачок» де встановлена табличка початку маршруту.

Далі маршрут  200 м проходить по головній дорозі селища і звертає праворуч на вул. Санаторну в напрямку санаторій «Синяк». Вказівні і підтверджуючі таблички розташовані праворуч у напрямку руху.

По вулиці Санаторній (головна) маршрут проходить 5,5 км із постійним невеликим підйомом асфальтованою дорогою. На цьому відрізку маршруту знаходяться сільські зелені садиби: «Воробей», «Вілла де Кампо», «Золота Рибка», «У Добоша», «Чудодійово в Чинадійові» та оздоровчий комплекс «Водограй» і три церкви різних конфесій.

У кінці населеного пункту з правої сторони розміщено вольєр із благородними оленями.

На заїзді до вольєру маршрут під кутом 90 градусів різко повертає ліворуч через річку «Синявка» на лісову дорогу, підйом дещо збільшуеться з незначними поворотами.

На відрізку підйому лісовою дорогою є декілька криниць та столик для відпочинку.

Лісова дорога виходить на хребет і перпендикулярно пересікає іншу лісову дорогу, що йде хребтом через урочище «Багно» до урочища «Обавський камінь». На перехресті доріг раніше був розташований будинок лісника.  Далі маршрут за перехрестям трохи звертає ліворуч, підйом незначний із серпантинами. Маршрут лісовою дорогою понад річкою Обава, яка знаходиться ліворуч у напрямку руху маршруту. Лісовою дорогою маршрут виходить до свердловини «Жовта вода», перетинає потічок і звертає ліворуч,   виходить на поляну «Полянчина». Далі звертає праворуч лісовою дорогою через урочище «Чорний ліс», виходить на галявину і перпендикулярно впирається в іншу лісову дорогу, якою і звертає маршрут ліворуч та спускається  у  напрямку бувшого санаторію «Солені млаки», через деякий час дорога по якій проходить маршрут виходить до галявини. З правої сторони маршруту, маршрут звертає вправо через галявину і виходить до околиць села Грабово і обходить його з лівої сторони та виходить на дорогу, що веде до села.

Вийшовши на дорогу, що веде до села спускаємося до дороги  с. Лісарня– с. Тростяниця, с. Пузняківці. Переходимо мостом через річку Визниця та звертаємо праворуч і рухаємося у напрямку сіл Пузняківці та Тростяниця. Маршрут проходить дорогою з невеликим підйомом, їдемо головною дорогою не звертаючи та доїзджаємо до перехрестя де вправо поворот до села Пузняківці, а маршрут звертає ліворуч до села Тростяниця, яке пересікаємо центральною дорогою та виходить на його околиці. Через 150 метрів за селом звертаємо ліворуч до комплексу «Рибальське ранчо» де і завершується маршрут.

Минаючи «Рибальське ранчо» через 3 км можемо потрапити до парку «Шенборна» у Перечинському районі.

На межі Мукачівського та Перечинського районів планується об’єднати  два маршрути районів.

                                                                            

«ПОДОРОЖ ДО ЩАСЛИВОГО» № 2102

      Цей маршрут бере свій початок біля готелю «Червона гора» на площадці біля ресторану «Червона гора» та проходить через село Лавки. Через 500 метрів після старту маршрут різко набирає висоту звідки відкривається краєвид на місто Мукачево. Вказівні та підтверджуючі таблички розташовані по праву руку від  напрямку маршруту.

      Піднявшись на певну висоту маршрут проходить через село Лавки головною дорогою та виходить поза його межі на тверду польову дорогу де росте старий сад та виноградники.

       Дорога виходить на бічну вулицю села Лохово де звертаємо вліво, а через 100 метрів вправо і далі рухається центральною дорогою села Лохово  та виходить поза його межі. Головною дорогою  пересікає присілок Череївці і рухається до села Бобовище. Доходячи до центральної частини населеного пункту Бобовище де за сільською радою і медичним закладом перед магазином звертаємо вправо та рухаємося в напрямку села  Грибівці.

        В селі Бобовище є ряд дегустаційних закладів де можна скоштувати різні сорти місцевих вин та закусок.

      Далі маршрут проходить центральною дорогою села Грибівці та виходить за його межі і прямує  дорогою через ліс  до невеликого гірського села Ільківці, що з усіх сторін оточено лісами. Недоїзджаючи до центру   села Ільківці  звертаємо за межі населеного пункту вліво у напрямку села Щасливе. Проїзджаємо лісовою дорогою  через ліс, та виходимо до околиць села Щасливе. По бічній  вулиці доїзджаємо до головної вулиці і звертаємо вліво  через населений пункт з красивими краєвидами. Маршрут виходить за межі населеного пункту та прямує до села Копинівці. На роздоріжжі біля хреста та вказівника звертаємо вправо на дорогу, що веде до села Копинівці.  Дорога  піднімається вверх та спускається до населеного пункту де біля місцевого магазину звертає вправо, а через 150 м вліво та виходить за село і польовою дорогою прямує до села Медведівці (4 км.). Дорога виходить на бувшу ферму села та біля садочку виходить на центральну дорогу де звертаємо вправо, а далі на першому перехресті звертаємо вліво у напрямку села Шкуратівці. Твердою кам’янистою дорогою  дозїджаємо до села Шкуратівці,   та їдемо вздовж потічка через село, а за селом звертаємо через старий сад польовою дорогою у напрямку старої дерев’яної церкви  села Руська Кучава. Історичну памятку можуть  відвідати велосипедисти (жителі села Руська Кучава скажуть хто може відвідувачам відкрити церкву). Від церкви  виїзджаємо  на центральну вулицю села Руська Кучава де звертаємо вліво, і їдемо по центральній вулиці села та виїзджаємо за село кам’яною  дорогою у напрямку села Кальник.  Тут відкриваються  красивий краєвид. Рухаємося у напрямку села Кальник головною дорогою доїзджаємо до центральної дороги  та звертаємо вправо на головну дорогу  і через село Кальник їдемо до села Ракошино до траси Київ –Чоп.  Доїхавши до траси звертаємо вліво і через село лівою стороною траси тротуаром рухаємося у напрямку м.Мукачево. За селом Ракошино виїзджамо на велосипедну доріжку  якою через  3 км. приїзджаємо до автозаправки за якою з лівої сторони під горою  Ловачка завершується маршрут в готельно-ресторанному комплексі       «Магнат».

       Даний маршрут також можна проїзджати і у зворотньому напрямку. Протяжність маршруту – 19 км.

 

КЛЕНОВЕЦЬКІ  ОЗЕРА 2019/3

         Туристичний   маршрут  Кленовецькі озера протяжністю        17.8 км. бере свій початок в смт.Кольчино Мукачівського району та проходить через смт.Чинадійово с. Косино, урочище «Тупча», с. Кленовець, с.Шелестово та закінчується в точці де брав початок. Маршрут бере свій початок за Підгорянським мостом по вул.Латоричній в смт.Кольчино біля автобусної зупинки і прямує через  смт.Чинадієво  до повороту на село Обава (4 км). Далі маршрут проходить дорогою в сторону села Обава до повороту на село Косино, ліворуч ( 7.46 км). Потім маршрут проходить центральною дорогою с.Косино до першого повороту ліворуч (7.77 км) та рухаємося до першого повороту ( 7.98) де виходимо на грунтову дорогу  за село через урочище «Тупча», якою  проходимо близько 3 км. та виходимо на дорогу біля заїзду до рекреаційного центру «Кленовецькі Озера», праворуч. Маршрут проходить ліворуч ( 11.48 км)до центральної дороги с. Кленовець . Далі звертаємо ліворуч центральною дорогою  с Кленовець  до повороту праворуч( 12.17 км) нам відмітці 13.07 км з правої сторони Костел свв. Апп.  Петра і Павла далі проходить  центральною дорогою села Шелестово та центральною дорогою селища Кольчино під автомобільну трасу  Київ – Чоп.   Далі рухається по центральній дорозі,  пересікає залізничні колії та завершується в місці де починався  маршрут  на авто зупинці по вул.Латоричній  в селищі Кольчино на відмітці (17.89 км.).

«ГІРСЬКЕ КІЛЬЦЕ»  2108

          Туристичний велосипедний маршрут  «Гірське кільце»  розпочинається  в смт.Чинадійово  за мостом через річку Латориця в сторону села Бистриця.  Маркування (таблички) встановлені по праву сторону маршруту з номером  2108.

           Маршрут рухається від моста через річку в сторону села Бистриця по асфальтованій дорозі та через 700 м. звертає вправо та прямує до села Бистриця. Маршрут проходить через село по прямій  та за Бистрцькою сільською радою робить поворот на ліво в верх,  а  потім зразу на право і по твердій щебеневій  дорозі  виходить за село та прямує  до села Буковинка. При в’їзді   в село Буковинка розпочинається дорога з бруківки якою і рухаємося через село з поступовим підйомом та зміною покриття дороги на асфальтне. Між селом Буковинка та Кучава  межі немає, умовна межа проходить в районі новозбудованої церкви з лівої сторони. Далі в селі Кучава маршрут звертає по основній дорозі в право, а в кінці села звертає на  ліво в сторону села Ділок та через 300 метрів виходить за село Кучава . Маршрут трохи спускається до низу, а потім  знову піднімається вверх . На розвилці звертаємо в ліво  і   піднімаємося вверх до села Ділок  перед селом невеликий серпантин. Через село Ділок маршрут виходить на його околиці. В селі Ділок найвища точка маршруту. Вийшовши  за село маршрут   проходить  грунтовою   дорогою  вниз до лісу і лісовою дорогою прямує до села Бабичі. Перед селом з правої сторони  від маршруту старий яблуневий сад. Далі маршрут прямує до села Бабичі де вийшовши до центральної дороги звертає в ліво, і прямує центральною дорогою до початку села Бабичі звідки відкривається панорама на місто Мукачево та його околиці.    За селом  маршрут проходить  до села Лецовиця і проходить його центральною вулицею. Через кілометр виходить за його межі та  по  схилу рухається до села Вільховиця  та проходить його центральною вулицею. За селом виходить на рівнину і закінчується біля мосту через річку Латориця там де і брав свій початок.

         Маршрут можна проїзджати і у зворотному напрямку, але до села Бабичі більш  крутий   підйом.

          По ходу маршруту багато церков, гарні краєвиди та панорами, табір «Сонячні Карпати» та деревообробне і лісогосподарське підприємство.

 

«ПАНОРАМА  ФЕСТІ» ( 2109)

              Туристичний велосипедний маршрут «Панорама Фесті» розпочинається в селі Лалово, траса Мукачево - Іршава біля автобусної зупинки. Від зупинки маршрут проходить селом Лалово, спочатку від зупинки  прямо, потім звертає на право, та виходить за межі села Лалово. Маркування  маршруту з правої сторони. Далі маршрут проходить дорогою до села  Софія,  та проходить вздовж центральної вулиці та виходить за межі села. Дорогою рухається до села Зубівка, де при в’їзді в село  звертає праворуч і  проходить центральною дорогою за населений пункт. За селом Зубівка маршрут прямує дорогою з твердим покриттям до села Новоселиця  та центральною дорогою рухається через село до села Станово. Маршрут минає село Станово не заїзджаючи до центральної частини та виходить за його межі і рухається до перехрестя на село Ділок та село Кучава. На перехресті ( найвища точка маршруту)  звертає  до села Кучава  та спускається вниз. Селом Кучава  маршрут проходить 500м. та звертає вліво і виходить за населений пункт і рухається в напрямку села Верхній Коропець. Селом В.Коропець маршрут проходить головною дорогою і робить поворот вправо і при стару ферму проходить в напрямку села  Куштановиця .  При в’їзді  в село Куштановиця маршрут звертає вліво через ліс та прямує в село Кендерешів. Біля магазину звертає вправо, а перед церквою вліво за село і через 200 метрів збудовано площадку  та встановлено меморіальні дошки. З панорами «Фесті» відкривається вид на місто Мукачево та навколишні села.

 

З  гори Кендерешке поблизу Мукачева, з висоти 200 метрів 120 років тому  були намальовані ескізи монументальної панорамної картини "Прибуття угорців", що вважається однією з найбільших у світі. Цю циклограму (кругову панораму площею 1800 кв. метрів) створено у 1896 році, спільно з Ласло Меднянським і Єне Барчаі на честь 1000-річчя заснування угорської держави. Зображено на ній понад 2 тисяч персонажів і відтворено важливий момент історії становлення угорської нації.

Сама робота досить сильно постраждала під час Другої світової війни. Лише у 1995 році картину вдалося повністю відновити. Познайомитися з нею можна в угорському національному історичному меморіальному парку «Опустасер».

А ідея створення меморіальної споруди «Панорама Фесті» на пагорбі поблизу Мукачева виникла відносно недавно. Почалося все з дослідження, яке здійснив місцевий краєзнавець Бела Попович, почесний голова Закарпатської угорської асоціації скаутів.

«Ще у 1995 році я зробив для себе несподіване відкриття - що ескізи відомої панорами Арпада Фесті він ймовірно робив саме звідси, - розповідає Бела Попович. – Бо коли я побачив картину на власні очі, то почав впізнавати знайомий мені з дитинства пейзаж, гори поблизу Мукачева - Ловачку, Замкову гору. Тим паче дослідники теж пишуть, що Фесті навідувався до Мукачева і робив тут замальовки». 

Зокрема історики підтверджують, що угорський митець зі своїми колегами близько 6 місяців провів у Мукачеві, здійснюючі рейди по окрузі. Зупинився у готелі «Зірка» («Чіллаг»). Влаштовував тут і презентації-виставки своїх робіт, які вже були відомими у Європі. 

Згодом закарпатський краєзнавець за допомоги своїх учнів почали шукати місце біля Мукачева, де міг робити ескізи угорський митець. І це місце знайшлося - на пагорбі поблизу села Кольчино, за кілька кілометрів від Мукачева.

Так народилася ідея створення меморіалу, присвяченого Арпаду Фесті. Фінансово підтримали задум Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції та державного управління Угорщини, селищна рада Кольчина та скаутська група ім. Ілони Зріні з м. Мукачева. Архітектором меморіалу став Йожеф Галлов.

 

ВОДОСПАД   «ГУЧАЛО» 2019/2

      Веломаршрут  бере свій початок біля авто зупинки в селі Лалово на трасі Мукачево – Рогатин на першому повороті звертає праворуч, а далі ліворуч біля церкви «Святої Матері Параскеви» та прямує дорогою до села Софія, яке розпочинається на відмітці 1.7 км та прямує через село. За селом  на відмітці 3.5 км. звертає ліворуч і на відмітці 5.7 км. В селі Новоселиця  звертає ліворуч  і проходить селом до відмітки 7.03 км. і далі проходить селом  Станово, яке обходить лівою стороною  і виходить за село. На відмітці 8.8 км. та 203 метри над рівнем моря  рухається до перехрестя на село Кучаву та Ділок ( 272 м.) над рівнем моря та 10 км. від початку  де звертає праворуч і на відмітці 11.7 км та висоті 394 м.над рівнем моря проходить в с.Ділок. Далі  рухається центральною дорогою  до відмітки 12.4 км. де звертає в право  та проходить  старим садом . По праву сторону маршруту  - ліс, а на відмітці  13.3 км.  входить  в суцільний лісовий масив та прямує до струмка Перекоп через держлісфонд Іршавського району та виходить до водоспаду  «Гучало» далі рухається в напрямку села Станово та звертає на право польовими дорогами через поточок Слопій  та рухається дорогою між лісом та селом Гандеровиця та виходить до села Завидово. Потім вниз до дитячого садочка, та річки Поток, а далі прямує на дорогу Мукачево Загаття  де на другому провороті  звертає  вправо,  та рухається  польовою дорогою  в сторону села Яблунів,  ліворуч у напрямку села Зубівка. З лівої сторони видно Залужанський рибник. Далі заїжджаємо в село Зубівку і на центральній дорозі звертає вліво  до траси Мукачево-Рогатин де і завершується маршрут. Також можна від села Зубівка через село Софія та Лалово повернутися на початок маршруту. Протяжність маршруту – 29 км.

 

ЧОРНА МОЧАР 2019/1

   Велосипедний маршрут бере свій початок біля траси Мукачево – Берегово на дорозі до села Дерцен  та рухається центральною дорогою села, а виходячи з села Дерцен  прямує до села Форнош. Заїхавши в село Форнош   в центрі  села звертаємо до озера «Форнош» та через дамбу біля озера прямуємо польовою дорогою до села Барбово.  Далі маршрут проходить центральною дорогою до села Макарьово.  На центральній дорозі звертає вправо і рухається в напрямку села Ромочевиця, яке проїзджаємо та заїзджаємо в село Залужжя де маршрут завершується.

   Даний  маршрут  немає значних  перепадів.  Можна по ньому рухатись в обидвох   напрямках. Протяжність маршруту-21 км.

 

ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ 

Маршрут №1 ОК «Водограй» - водоспад «Скакало»

Маршрут починається з території ОК «Водограй».

Переходимо містком через струмок, рухаємось по біло-жовтому маркуванню краєм поля. Дорога заводить нас в старий буково-дубовий ліс. Ліворуч тече крутим яром струмок. Лівий берег покритий живописними скелями. Стежка йде крутим схилом. Через 20 хв. підйому наближаємось до водоспаду «Скакало». Маркування веде вниз, вліво.  Обережно підходимо до  водоспаду, де каміння вкрите слизом і мохом, на якому дуже легко впасти. Тому обережно підходимо, фотографуємось біля водопаду, який спадає із висоти близько 7 м та повертаємось назад на ОК «Водограй».

 

Довжина маршруту - 1,5 км.

Час проходження -  1-1,5 год.

Найвища точка маршруту – 377,2 м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – крутий схил.

Особливості – водоспад та чудовий ландшафт.

                                            

Маршрут №2

Санаторій «Синяк» - санаторій «Карпати»

          Маршрут починається на дорозі біля старого корпусу санаторію «Синяк». Маркування виводить на околицю села Синяк. Тут маркування йде  лівим схилом поляни, оскільки середина поляни практично завжди заболочена. Ліворуч стоїть християнський культовий знак - розп’яття. Пройшовши схилом поляни 200 м, виходимо на лісову дорогу і повертаємо по ній ліворуч. Починається змішанний ліс, дорога стає ширшою і ми рухаємось південним схилом  гори Звесний (722,3м).. Дорога часто розходиться в різні боки, але ми йдемо по маркуванню, витримуючи напрямок на південь. Через 1,5 години підходимо до джерела з питною водою. Недалека від джерела встановлено годівниці для диких тварин, тут можна відпочити. Далі рухаємось лісовою дорогою. Маркування веде нас вліво вузькою стежкою вниз. Проходимо нею понад 1 кілометр та виходимо на просіку траси газопроводу . Тут багато дикої ожини. Можна зробити привал і назбирати ягід.  Далі дорога прямує в дубово-буковий ліс і майже відразу виходить на колишню лісосіку. Проходимо справа по крайнім деревам, де часто нанесено  маркування та виходимо на крутий схил. Він виводить нас на «Графську поляну». Тут стоять дерев’яні язичницькі обереги.

Проходимо поляну, тримаючись лівої сторони дороги і входимо в старий дубово-буковий ліс. На вході в ліс обабіч дороги нанесено біло-жовте маркування. Чудовою лісовою дорогою спускаємось вниз до санаторію «Карпати». Маркування закінчується біля «Джерела краси».

 

Довжина маршруту - 14 км.

Час проходження маршруту – 4,5-5 годин.

Найвища точка маршруту – 699,1 м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – болота, крутий спуск, розгалуженість шляхів.

Особливості  - лісоповал, джерело питної води, можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав.  

 

Маршрут №3 

Готель «Червона гора» – МП «Бджілка» – готель «Карпатський мисливець»   –  чайна плантація

Маршрут починається від готельно-ресторанного комплексу «Червона гора». Через територію комплексу виходимо до православного храму, який знаходиться біля траси Київ-Чоп. Оглянувши храм та ознайомившись з його святинями, околицею території храму виходимо на дорогу, що веде до пасіки МП «Бджілка». Тут туристи мають можливість ознайомитися із пасікою, дізнатися про особливості бджільництва, а також скоштувати різні сорти меду та іншої продукції.

Оглянувши пасіку підіймаємось вздовж огорожі та виходимо на виноградник. Звідси відкривається чудовий краєвид на м. Мукачево та його околиці. Помилувавшись краєвидом йдемо по маркуванню (А180) і проходимо на поляну з ожиною, а потім йдемо дубовим лісом.

Далі по маркуванню рухаємось до території ГРК «Карпатський мисливець». Проходимо до вольєру для диких тварин. Тут можна подивитися на диких тварин та навіть погодувати їх (але не порушуючи правил безпеки). Через метрів 200 повертаємо ліворуч та виходимо до корпусу готелю. Оглянувши територію комплексу йдемо стежкою, яка веде до чайної плантації відповідно маркуванню. Далі йдемо до струмка і перейшовши на інший берег, підіймаємось вверх та повертаємо праворуч і  виходимо на край плантації, що заросла ожиною та чагарниками. Чайна плантація знаходиться в самій північній географічній точці Європи де акліматизовано чайний кущ. Вхід на плантацію позначений двома марками на сусідніх деревах.

Оглянувши плантацію йдемо назад по марці вниз до струмка. Переходимо та підіймаємось вгору по маркуванню і виходимо на узлісся. Прауворуч видно один із корпусів готелю де й завершується маршрут.

 Довжина маршруту - 2 км.

Час прогулянки займає 3-4 години.

Найвища точка маршруту – 543,4 м над рівнем моря.                                                                                                                                                                                               Перешкоди на маршруті – місцями зарослі.

Особливості – дикі тварини (у вольєрах), пасіка, гарна можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав.

 

МАРШРУТ  №4

ОК «Водограй» - «Обавський камінь»

Маршрут починається з території ОК «Водограй». Йдемо по тому самому маркуванню, що веде до водоспаду «Скакало». Помилувавшись водоспадом, рухаємося по біло-жовтому маркуванню вгору по водопадному струмку. Переходимо на його лівий бік і по маркуванню виходимо на вирубку та йдемо на захід (А 270 о). На жаль, маркування ставити майже нема де, тому  маркування видно на пнях. Тут дуже багато прокладено доріг, якими вивозиться ліс, але всі вони йдуть у потрібному нам напрямку. Через 1 годину руху виходимо у верхню частину села Чабин. Для людей з інших регіонів доцільно було б пройтися кілька хвилин до церкви. Жителі села не дуже  привітні.

Вертаємося на наш маршрут. Рухаємось на північ вверх по хребту  сільського футбольного поля. Увага!!! Далі маршрут проходитиме  вгору   по вершині хребта. Через кілька хвилин підходимо до закинутого лісництва. Піднімаємося вверх на північ по маркуванню. На території лісництва знаходиться криниця глибиною більше 30 м., побудована в 30-і роки Х1Х століття. Неподалік знаходиться зручний стіл з лавками, де можна перепочити. Відпочивши, по маркуванню заходимо в ліс. Увага!!! На протязі всього маршруту дороги сходяться то розходяться багато разів, тому потрібно пам’ятати  - ми йдемо  по вершині хребта. Справа та зліва у нас знаходяться схили. Отже: основний напрямок на північ по вершині хребта, біло-жовтому маркуванню чудовим лісом. Через 2 години виходимо на гору «Обавський камінь».

Примітка. Рекомендується по чіткому біло-жовтому маркуванню спуститися в санаторій «Синяк» й  по дорозі помилуватися краєвидом цієї долини.

Довжина маршруту 14 км.

Час підйому на маршруті – 4,5-5 години.

Найвища точка маршруту – 980 м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – розгалуженість доріг,

Особливості – ознайомлення з сільським побутом, старовинна криниця, водоспад, можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав.

 

Маршрут № 5

Санаторій «Синяк» -  гора « Обавський камінь»

Маршрут починається від вольера з косулями та птахами на території санаторію «Синяк».  Рухаємося вздовж нього по біло-жовтому маркуванню до спального корпусу № 7. Тут також по маркуванню входимо в старий буковий ліс. Стежка круто піднімається вгору. Через метрів 400 стежка виводить на лісову дорогу. Тут підйом не такий крутий. Подекуди зустрічається старе маркування, але по ньому іти не варто, тому що воно заводить на лісоповал, відмічений білими хрестами. Далі ми йдемо по лісовій дорозі вгору. Далі дорога виходить на вирубку, де росте багато ожини. Місцями відкривається чудовий краєвид на село Синяк і гору Дунавку. Після вирубки знову заходимо в рідкий старий ліс. Тут дорога круто піднімається  вверх і знову виводить на вирубку. Дорога круто повертає вліво і ми ідемо по заболоченій вирубці, де часто зустрічається очерет. Поступово дорога починає повертати вправо і ми підходимо до букового лісу. На галявині справа стоїть великий камінь, на який нанесена старе і нове жовто-біле маркування. Входимо в ліс. Зліва видно скали, а ми йдемо по маркуванню вправо. Через 300 метрів підходимо до джерела з питною водою. Тут можно трохи перепочити. Дальше проходимо по маркуванню ще 150 метрів і виходимо на поляну. Посередині поляни стоїть хрест. Це і є вершина – гора «Обавський камінь». Висота 980 метрів над рівнем моря. Звідси відкривається чудовий краєвид на долину села Синяк та хребет Синяк.

Звідси можна вернутись в санаторій «Синяк» тим самим шляхом, або спуститися  до оздоровчого комплексу «Водограй», або до санаторію «Солені млаки».

Довжина маршруту – 9 км.

Час підйому на гору «Обавський камінь» - 2,5-3 години.

Найвища точка маршруту – 980м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – крутий підйом, повалені дерева,  місцями зустрічається старе маркування.

Особливості – чудовий краєвид на околиці, можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав, очерету.

 

Маршрут № 6

С. Лісарня – Санаторій «Солені млаки» - гора «Обавський камінь»

        Маршрут починається від села Лісарня, яке знаходиться на трасі районного значення Мукачево-Майдан, Туристи виходять на зупинці с.Лісарня біля джерела. Тут поповнивши фляги джерельною водою , переходимо по містку через річку Визниця по біло-жовтому маркуванню. Дорога тут автомобільна, місцями проходить через живописний ліс, а місцями, нажаль через, вирубки. Якщо є можливість під’їхати до санаторію-профілакторію “Солені млаки” автомобілем, то це значно скоротить час і сили.

Отже ми на території санаторію “Солені млаки”. Від воріт санаторію  йдемо по дорозі вверх по біло-жовтому маркуванню і заходимо в змішаний ліс. Звідси починаються цікаві місця для грибників та збирачів ягід і каштанів, звичайно у відповідні пори року. Рухаючись по лісовій дорозі вверх до місця, де від дороги відходить стежка (А30о), яка значно скоротить дорогу. Ми повертаємо вправо (А150о)і рухаємося по лісовій дорозі вверх, до місця зустрічі з дорогою, яку ми покинули. Далі йдемо дорогою вгору. З обох боків  вирубка, густо заросла ожиною. Звернути з дороги ні вліво ні вправо неможливо, тому маркування зустрічається рідше. В місці, де дорога роздвоюється ми повертаємо вправо по лісовій дорозі. Далі рухаємось по дуже поганій дорозі, орієнтуючись по маркуванню. Виходимо на зовсім свіжу вирубку, яка опускається вниз по схилу. Далі, орієнтуючись по маркуванню на старих деревах піднімаємось круто вгору. Старі стежки завалені буреломом, тому потрібно уважно стежити за маркуванням. Через пів кілометра важкої дороги виходимо в молодий, впорядкований ліс. Завдяки багаторічній історії Закарпатського туризму, практично на кожному дереві намальоване різнокольорове маркування, яке легко виводить на гору “Обавський камінь”.

Примітка: Щоб не повертатися назад тим самим маршрутом є два варіанти спуску:

1-й – на старому буці стрілка і напис санаторій “Синяк”.

2-й – на старому буці стрілка і напис ОК “Водограй”.

Довжина маршруту – 18 км.

Час проходження маршруту – 4-4,5 години.

Час перебування на маршруті – за бажанням відпочиваючих.

Найвища точка маршруту – 980м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – крутий підйом, ділянки з дуже поганою дорогою.

Особливості – можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав, каштанів, джерельна вода.

 

МАРШРУТ  № 7

ОК «Водограй» - санаторій «Карпати»

Маршрут починається з території ОК «Водограй». Переходимо через дорогу Мукачево-Синяк і по вузькій вуличці за кафе “Чікаго” (щоб не йти по трасі до околиці села) ми поступово набираємо висоту по трав’янистому схилу. Чим вище піднімаємося вгору, тим гарніший відкривається краєвид на долину річки Синявка. Піднімаючись вверх і поволі повертаємо вліво на північний схід. Через 40 хвилин підйому виходимо на дорогу, яка стрімко піднімається вгору поруч з газопроводом. Пройшовши 20 хвилин по цій дорозі вгору виходимо на “Графську поляну” (Долина ідолів).

Відпочивши та оглянувши дерев’яних ідолів рухаємось в східний кінець поляни по біло-жовтому маркуванню. Тут знаходиться вхід на чудову “графську стежку”. По ній спускаємось вниз прекрасним, старим дубово-буковим лісом на територію санаторію “Карпати” і зупиняємось біля “Джерела краси”. Тут можна вмитись та набрати цілющої води. Далі стежкою проходимо в розкішний парк. У ньому більш ніж 40 різновидів дерев та кущів: самшит, кальтапа, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук та маса інших ботанічних перлин. Ще трохи далі через крону дерев видно високу башту прикрашену годинником та родинними гербами палацу графа Шенборна. По кількості башт, вікон, кімнат та входів можна вивчати календар. На замку знаходиться 365 вікон, 52 кімнати та 12 входів. А озеро, яке знаходиться в центрі парку нагадує обрис Австро-Угорської імперії.

 

Довжина маршруту 6 км.

Час підйому на маршруті – 2-2,5 години.

Час перебування на маршруті – за бажанням відпочиваючих.

Найвища точка маршруту – 477,4 над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – Крутий підйом.

Особливості – «долина ідолів», палац Шенборнів.

 

Маршрут № 8

Санаторій «Карпати» - “Скеля кохання”

Маршрут починається зі станції санаторія “Карпати”, до якої можна дістатись або автобусом, або поїздом. Розпочинаємо свій маршрут з відвідування санаторію. Виходимо до палацу графа Шенборна. По кількості башт, вікон, кімнат та входів можна вивчати календар. На замку знаходиться 365 вікон, 52 кімнати та 12 входів. А озеро, яке знаходиться в центрі парку нагадує обрис Австро-Угорської імперії.

 Йдемо далі і зупиняємось біля “Джерела краси”. Тут можна вмитись та набрати цілющої води. Далі стежкою проходимо в розкішний парк. У ньому більш ніж 40 різновидів дерев та кущів: самшит, кальтапа, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук та маса інших ботанічних перлин.

Ознайомившись з незвичною архітектурою замку, його краєвидами та набравши цілющої води продовжуємо свій маршрут.

Повертаємось до залізничної станції санаторію “Карпати” і вибираємо маршрут для переходу р.Латориця. Існує три способи її переходу.

Перший шлях: пройти 0,5-1 км вгору по течії Латориці до залізничного мосту, перейти його та підійти до залізничної станції.

Другий шлях: перейти річку вбрід за умови сухої погоди. Глибина в цьому місці становить 40-50 см.

Третій шлях перейти Латорицю по підвісному містку-кладці. Перехід необхідно здійснювати, виконуючи вказівки інструктора.

Перейшовши р.Латориця проходимо по території природного заказника місцевого значення — урочищу Деренів. Площа урочища становить 300 га. Це урочище є типовим для передгірської смуги буково-дубових лісів. В урочищі збереглися стиглі буково-дубові ліси, зустрічаються осередки ясеня, явора, клена гостролистого, черешні, каштану їстівного, заростей кизилу. В кінці походу є можливість відвідати “Скелю кохання”, з якою пов’язано безліч легенд. Це вулканічний стрімчак висотою до 10 м, що височіє над долиною р.Латориці. Для цього необхідно піднятися вгору по скелі пішохідною стежкою.

 

Довжина маршруту – 1-1.5 км.

Час проходження маршруту – 2-2.5 годин.

Час перебування на маршруті – за бажанням відпочиваючих.

Найвища точка маршруту – 314,5 м. над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті –р.Латориця, круті скалисті стежки.

Особливості – замок, цілюща вода, рідкісні породи дерев, можливість збору лісових ягід, грибів, лікарських трав.  

 

Маршрут №9

Замок «Паланок» -Свято-Миколаївский жіночий православний монастир – Замок «Сент-Міклош» - Замок Шенборна

Маршрут починається з території замку “Паланок”. Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Мукачівський замок був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут і жодного разу не був захоплений. Цей неповторний замок є одним з найцінніших архітектурно-історичних пам’ятників XIV-XVII століть.

Оглянувши замок “Паланок”, спускаємося вниз і виїжджаємо на вул.Шенборна по якій рухаємось вправо до світлофора. На перехресті звертаємо ліворуч на вул.Берегівську, не доїзджаючи до мосту звертаємо праворуч на набережну. Далі рухаємось вздовж р.Латориця до парку. Доїхавши до моста пересікаємо вул. Бєляєва та  виїжджаємо у парк ім.Горького. Потім на вибір ми можемо рухатись двома способами. Обидва напрямки пролягають вздовж р.Латориця і виходять до мосту на вул.Садовій. Лише у першому випадку ми можемо переїхати міст, який знаходиться в кінці вул..Беляєва та продовжити проходження маршруту з лівої сторони русла річки, а в другому – не пересікаючи міст рухаємось вздовж правого берега річки. Ми рекомендуємо обрати другий шлях, оскільки він передбачає проїзд вздовж парку ім.Горького, за якого є можливість помилуватися різноманітними породами дерев, особливо якщо подорожувати навесні в період цвітіння дерев. Також в парку знаходиться гарний фонтан. Доїхавши до кінця парку пересікаємо міст. В кінці мосту звертаємо праворуч і продовжуємо рухатись вздовж набережної аж поки не виїдемо до монастиря.

Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир – це православний монастир, який знаходиться на Чернечій  горі. Час виникнення монастиря відноситься аж до ІХ ст., коли на Чернечій горі в двох кілометрах від сьогоднішнього монастиря були вириті печери, які збереглися до сьогодні. Коли засновано монастир невідомо. Документальні свідоцтва про його існування відносяться до ХІV століття. Будівлі монастиря в теперішньому вигляді були зведені в стилі бароко в кінці  XVIII-початку XIX століття. Керував будівництвом місцевий архітектор Дмитро Рац. Жилий корпус побудовано у 1766 - 1772 рр., а собор - у 1789 – 1804рр. В монастирі багато поважних ікон, серед них Іверська Ікона Божої Матері.

Оглянувши монастир продовжуємо подорож рухаючись в кінець вул.Коропенко до дороги якою ми їдемо аж до смт.Кольчино. Через смт.Кольчино виходимо на стару дорогу Мукачево-Свалява, якою рухаємось в центр смт.Чинадійово до замка “Сент-Міклош”.

Замок “Сент-Міклош” є важливим пам’ятником архітектури й історії ХV століття. “Сент-Міклош” – оборонна споруда дещо іншого типу, аніж ті, що зазвичай ми звикли називати замками. Адже він не вписується в обивательські уявлення про середньовічні замки з зубцюватими стінами, підвісними мостами і гостроверхими вежами. Його історія тісно пов’язана з історією м.Мукачево. У письмових джерелах с.Чинадійово вперше згадується як Сент-Міклош (тобто Святий Миколай). На межі ХІV-XV століть бароном Перені був зведений родинний замок, який потім зазнаватиме численних перебудов, набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд.

Вийшовши з замку продовжуємо рухатись по дорозі в напрямку м.Свалява. Виходимо на автостраду Київ-Чоп з якої можна побачити купола замку до якого ми й направляємось.

Пам’ятник національного значення – Мисливський замок Шенборнів – є одним з найгарніших та добре збережених палаців України. Замок є найвищою точкою урочища Берегвар.  По кількості башт, вікон, кімнат та входів можна вивчати календар. На замку знаходиться 365 вікон, 52 кімнати та 12 входів. Цей палац був побудований в якості заміської резиденції відомих австрійських аристократів – Шенборнів у 1890 році в курортному куточку Закарпаття, серед зелені розкішного англійського парку з площею 19 га, в якому можна побачити понад 40 видів рідких рослин. Також тут знаходиться “Джерело краси” з цілющою водою. Поруч з віллою розташовано штучне озеро, контури якого повторюють кордони Австро-Угорської імперії кінця ХІХ століття. З 1946 року на території замкового комплексу розпочав свою роботу санаторій “Карпати”.

Цей маршрут також можна проходити у зворотному напрямку, а саме починаючи з замку в санаторію “Карпати”.

Вздовж маршруту багато різних кафе, ресторанів, в яких можна не лише перепочити, а й скуштувати смачні закарпатські страви.

Довжина маршруту - 30 км.

Час проходження -  3 год.

Час перебування на маршруті – за бажанням відпочиваючих.

Найвища точка маршруту – 450 м над рівнем моря.

Перешкоди на маршруті – крутий схил, місцями ґрунтова дорога.

Особливості – архітектурні пам’ятки.

 

Маршрут  № 10

(село Лісарня – село  Бобовище)

 Маршрут пролягає через відроги Маковецького хребта по Мукачівському району. Проходити його можна з села Лісарня до села Бобовище або навпаки. Рельеф маршруту  дозволяє в одинаковій мірі проходити пішки, на велосипеді або зимою на лижах. В залежності від сезону  можна збирати гриби, малину, ожину, шипшину, глід і т.п. Чисте повітря, чудові краєвиди, помірне фізичне навантаження, зручний під”їзд і від”їзд дозволяють проходити його широкому загалу.

     Автобусом або машиною під’їзджаємо до зупинки Лісарня. Виходимо біля магазину і рухаємось по шоссе вверх по течії річки Визниця до першого повороту наліво через міст. Тут починається маркіровка біло-жовтою фарбою А-250. Переходимо через міст і рухаємось по кам”янистій дорозі вгору по маркіровці. Дорога досить розбита і часто розгалуджується  вправо і вліво.Але ми  йдемо по маркіровці практично прямо по вищезгаданому азімуту. Справа і зліва змішаний ліс, кілька разів переходимо через дерев”яні мостики. Поступово дорога стає більш крутою. Хвилин через 30-40 виходимо на поляну. Звідси видно маркіровку на електричному стовпі справа і надпис із стрілками “Бобовище” (А-220) і  “Дуранова купіль” (А-280).

      Ми йдемо прямо в напрямі телефонного ретранслятора. Зліва видно кладовище та невеличку церкву. Це околиця села Ільківці. Село залишається  зліва , а ми йдемо прямо по ґрунтовій дорозі  і виходимо в ліс.Тут лісова дорога часто розходиться на різні боки, але згодом дороги  знову сходяться. Це лісовози проклали дорогу, шукаючи об”їзди глибоких калюж. Тому тут краще рухатись по маркіровці. Дорога йде по змішаному лісу, досить часто переходимо через лісові струмки. Згодом виходимо на вирубку, тут важливо не пропустити поворот наліво (А-230). На те , що прямо не потрібно рухатись вказують два білі хрести, намальовані фарбою на деревах.

       Повертаємо вліво по зарослій ожиною дорозі і знову заходимо в старий ліс – тут дорога піднімається вгору і ми виходимо до джерела з питною водою. Тут відпочиваємо і рухаємось далі по маркіровці. Виходимо на галявину, звідси видно село Бобовище, винзавод, ставки. Ґрунтовою дорогою спускаємось вниз і згодом виходимо до ставків. Проходимо мимо двох ставків і через 10 хвилин виходимо на дорогу Мукачево-Бобовище. Справа знаходиться вин завод Бобовищанського радгоспу-заводу. Тут можна  дегустувати закарпатські вина.

         Маршрутним автобусом повертаємось в місто Мукачево Час проходження маршруту 4-5 годин.

 Автори маршруту : Шкріба В В., Шеремет В.В. Маркування проводили; Шеремет В.В., .Безпеку проведення  проводив: Долинай С.М. Чізмар Є.

    

Маршрут   № 12

«село Синяк  - гора Дунавка – село Синяк»

     Маршрут проходить по околицях санаторію «Синяк». Значну частину маршруту займає підйом на гору Дунавку -1018 м. Значний перепад висоти між початком маршруту і найвищою точкою Мукачівського району г. Дунавкою становить 545 м. Тому цей маршрут вимагає деякого досвіду підйому в горах. Але чудовий краєвид на околиці с.Синяк, хребет Товстий, г.Обавський камінь варті того, щоб пройти цей маршрут.

      Маршрут на гору Дунавку починається в с. Синяк. Першу частину маршруту проходимо по жовто-білій манкіровці від автобусної зупинки. Дорога йде поруч лікувального корпусу в село Синяк. Проходимо біля церкви в центрі села і виходимо на околицю. Вправо йде маркіровка на санаторій Карпати. А ми йдемо вліво до розп’яття. Тут в 10 км від хреста на камені розпочинається  маркіровка на гору Дунавка. Ідемо по ґрунтовій дорозі (А-70), через 200 м дорога повертає вліво в ліс, переходимо через струмок і заходимо в старий буковий ліс. Лісова дорога поволі виводить нас на болотисту місцевість. Тут потрібно бути максимально уважним і слідкувати за маркіровкою. Густий підлісок ховає стежку. Поволі стежка виводить на лісову дорогу, повертає вправо, обходячи схил гори. Полога дорога починає круто підніматися вгору через змішаний старий ліс. Проходимо вгору біля 4-х кілометрів і опиняємося в нижній частині (945 м ) Дівочої поляни. Вона заросла по краям чагарником і високою травою. Проходимо лівою стороною поляни в верхню її частину. Тут знаходиться просіка, яка прямує прямо на північ. Відпочиваємо на поляні, милуємося чудовим краєвидом на село Синяк , Обавський камінь. Далі рухаємось по просіці в бік гори Дунавки. Просіка йде по відрогу гори Дунавка вкритого змішанним лісом. Місцями проходимо через зарослі ожини. Через 40 хвилин виходимо на гору Дунавка. ЇЇ висота 1018 м. Тут відпочиваємо і повертаємось додому тим самим шляхом. Спуск триває 3 години.

 

 Маршрут     № 13

Село Обава - гора “Обавський камінь”

       Маршрут може бути рекомендований  любителям пішохідного, велосипедного та лижного туризму. Великий перепад висоти 230 м в с. Обава – до  978 м на г.»Обавський камінь» потребує деякої фізичної підготовки.

       Маршрут починається в с. Обава Мукачівського району. Сюди можна доїхати рейсовим автобусом або маршруткою. Просимо зупинитись автобус біля повороту до озера. Тут на електричному стовпі стоїть перша жовто-біла маркіровка. З центральної вулиці села по маркіровці повертаємо по ходу автобуса в бокову вуличку, проходимо метрів 50 і виходимо на сільське пасовище. Ідемо по польовій дорозі 500 метрів і виходимо на берег ставка. Тут можна перепочити. Далі маркіровка сходить з дороги і круто піднімається по стежці вгору ( А  40 * ). Незабаром виходимо на дорогу , яка приводить нас на  каменоломню. Звідси відкривається чудовий краєвид на присілки села Обава. Відпочиваємо кілька хвилин і підходимо до буково-дубового лісу. Справа на узбіччі є джерело з питною водою. Рухаємось далі вгору по маркіровці. Лісова дорога часто розгалужується,але ми ідемо по маркіровці в північному напрямку. Ліс старий , дуже красивий. Через годину виходимо на вирубку. Проходимо по вирубці метрів 300 і виходимо на перехрестя доріг. Вправо іде маркіровка  на водоспад «Скакало» і оздоровчий комплекс «Водограй». Ми рухаємось прямо  по маркіровці і входимо в рідкий ліс. Через 200 метрів виходимо на околицю села Чабин. Проходимо мимо саморобного футбольного поля. Незабаром підходимо до будинку лісника. Тут глибокий колодязь з дуже смачною водою.  Далі рухаємось по маршруту  « ОК «Водограй» - «Обавький камінь». 

                               

Маршрут     № 14

Музей партизанської слави – г.Дехманів Верх ( 1017,6 м.)

Довжина маршруту 12 км. 600м.

     Пішохідна частина маршруту починається від автобусної зупинки в с.Бабичі, на висоті 480 м. над р. моря. Йдемо по сільській вулиці в бік музею партизанської слави А-70 . Відстань від автобусної зупинки до музею 1330 м., висота 552 м. Оглянувши музей ,рухаємось далі по маршруту, до лісового шлагбаума. Тут дорога розгалужується – ідемо по лівій дорозі А1020 . З правого боку тече струмок. Рухаємося вгору, проти течії струмка, по гарній лісовій дорозі. Долина струмка поволі звужується . По жовто-білій манкіровці повертаємо вліво та вгору А3450. Ідемо по змішаному лісу крутим підйомом.  Маркіровка приводить нас до хорошої лісової дороги, йдемо по ній вправо А3400 , висота 811м..Дорога виводить нас на газопровід .По ходу руху повертаємо направо. Звідси добре видно вершину г. Дехманів Верх. По чітко вираженому хребту піднімаємось на вершину. За цей час, від автобусної зупинки  ми пройшли 6 км.600м..

    З вершини відкривається чудовий краєвид на Боржавські Полонини,  та гори Мукачівського та Іршавського районів. По ходу руху повертаємо направо та по лісовій просіці спускаємось вниз.

   Просіка йде по границі Мукачівського та Іршавського районів по добре помітному хребту гори. Пройшовши вниз 4,5км., знову виходимо до музею.           

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ : заздалегідь домовляйтесь,щоб Вам відкрили музей ( контактний телефон - №_0661737836 .

Останній автобус з села Бабичі відправляється о 18-00

                                                                                                           

 Маршрут     № 15

«Скеля кохання – музей партизанської слави»

Даний  туристичний  маршрут   розпочинається  на   кінці  туристичного маршрути    сан. «Карпати» - Скеля Кохання  під вершиною  гори  та  обходить її  з лівої сторони   буковим лісом виходить на вершину де з  правої   сторони  проходять молодняк, а з лівої сторони буковий ліс, маршрут маркований двома білими полосками,  а посередині жовта.

      Туристична стежка  перпендикулярно проходить   через газопровід зміщаючись у праву сторону на 20 метрів  далі йде верхом, газові розподільники знаходиться по праву і ліву сторони, через декілька метрів  проходимо під лінію електропередач  електроопора залишається з правої сторони далі газопровід піднімається вверх прямо, а ми від опори 15 метрів звертаємо   в право у ліс ( у лісі на деревах є маркування)  проходимо 20-30 метрів та виходимо на добре помітну помарковану лісову дорогу, що проходить паралельно газопроводу з лівої сторони схил від напрямку маршруту іде вверх з правої сторони вниз, даною дорогою пересікаємо листяний ліс та виходимо на поле ( маркери на камінні), яке пересікаємо прямо з правої сторони знаходяться селянські городи і виходимо до каплички  пересікаємо сільську вулицю, а іншою проходимо через  село Брестово ( декілька будинків з лівої сторони), виходимо до автобусної зупинки та церкви над дорогою з лівої  сторони на околиці села.

  Далі   маршрут  проходить  дорогою, що йде до села  Плоскановиця, яка пересікає гірський поточок та виходить до села Плоскановиця.  Проходимо головною дорогою через населений пункт. За селом з правої сторони розташована новозбудована церква,  продовжуємо рух по дорозі у напрямку села Лецовиця. Далі пересікаємо потічок та дорогою піднімаємося під гору,  злівої  сторони дороги - джерело де можна попити води, по  ліву руку далі  тянеться молодий мішаний ліс  на кінці якого сходимо з дороги  та пересікаємо поле в ліво. Вверх по схилу зміщаючись по діагоналі вправо, пересікаємо поле та виходимо до лісового масиву,  вертаємо в право рухаємося лісовою дорогою.З права чагарники з ліва лісовий масив, маркування на деревах в місці де невеликий струмок пересікає дорогу в ліво по струмку можна вийти до криниці, рух продовжуємо дорогою під ліс та виходимо до повороту. Тут звертаємо в ліво. Після повороту з лівої сторони  молодняк з права буково дубовий ліс  доходимо до потічка який пересікаємо і по маркуванню піднімаємось лісовим масивом вверх.  Далі вниз та виходимо біля крайньої хати села, хата з права, спустившись на дорогу звертаємо в ліво, кам’яною дорогою з права  потічок з ліва гора даною дорогою прямо виходимо до музею кінця маршруту. Біля музею з правої  сторони бесідка   де можна відпочити.