Питання безбар’єрності набуло особливо важливого значення в умовах війни. Ветерани, які отримали травми та поранення, люди, що втратили домівки та змушені шукати прихисток в інших громадах, діти, які пережили більше, аніж багато хто з дорослих, – усі українці певною мірою відчули на собі тягар бар’єрів у повсякденному житті.
«Сьогодні, коли ми говоримо про безбар‘єрність, то маємо на увазі такий стан об’єктів, які нас оточують, при якому кожна людина має однакові можливості для доступу до об’єктів інфраструктури, приміщень та послуг», - зазначив голова районної робочої групи з організації виконання плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року у Закарпатській області Святослав Туз.
Перший заступник очільника адміністрації зробив акцент на доступності дорожньої інфраструктури регіону, проведенні обстеження на території громад закладів охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури та спорту, ЦНАПів, адміністративних будівель, фінансових установ та інших об'єктів соціальної інфраструктури.
Наголосив на важливості облаштування пішохідних переходів, встановлення тактильної плитки, кнопок виклику, світлофорів зі звуковими приладами тощо.
"Продовжуємо працювати над втіленням низки проєктів, адже безбар’єрність — це не просто про комфортне життя для людей будь-якого віку, статі та стану здоров'я, а й про життя та розвиток загалом." - підсумував Святослав Туз.
Остання зміна сторінки: 30-05-2023 10:43