Арт-брют — мистецтво людей з ментальними порушеннями

Це роботи художників «ательєнормально», з якими я познайомилася на виставці «Ти як?» в «Українському домі» від його куратора, художника Стаса Туріни.

«ательєнормально» – це майстерня для художників та художниць з синдромом Дауна і без. Та насамперед це історія потужної взаємопідтримки. Приклад інклюзії, яким хочеться ділитися, аби подібні історії розвивалися в Україні.

За кілька тижнів до повномасштабного вторгення Стас розсилав батькам своїх колег брошуру: «Що робити під час війни та надзвичайних ситуацій», адже хотів попередити їх. Сам же зі своєю нареченою і колегою Катею Лібкінд вирішив залишатися в Києві, навіть за найстрашнішого сценарію – окупації міста. Вдвох вони волонтерили у Павлівській психіатричній лікарні, згодом – у Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті, де відкрили художню майстерню.

Частково команда «ательєнормально» виїхала за кордон. Один із художників Женя Голубєнцев опинився у окупації в селі Вабля, що на околицях Бородянки. На щастя, вдалося вибратися, і тепер Женя працює в творчій майстерні Кельна.

Зараз митцям «ательєнормально» не так легко бачитися – графіки зустрічей переривають тривоги, та і сил не так багато. Художникам із синдромом Дауна непросто повертатися додому, всі вони живуть з батьками й потребуть підтримки.

«Ми багато волонтерили, допомагаючи і тим, в кого були знищені домівки, і друзям у війську, і людям з інвалідністю, як була потреба. Тепер, коли Київ видихає, ми думаємо знов про мистецтво, і звісно – про інклюзію», — каже Стас, наголошуючи на тому, як важливо створити у країні умови і для роботи художників майстерні, і для їх повернення додому. 

Арт-брют — мистецтво людей з ментальними порушеннями, Україна з ним лише знайомиться, хоч у світі цей напрям доволі розвинений. Сподіваюся, подібні творчі проєкти із одиничних прикладів і у нашій країні стануть нормою. Бо показують нам, настільки розмаїтим може бути поняття «нормально».