"Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці..."
"В ріднім краю панувати не дамо нікому!..."
Державний Гімн України — це не просто мелодія чи слова, а справжній поклик душі нації, її невмируща сила й воля. Кожен раз, коли лунають його перші акорди, по шкірі біжать мурахи, а серце починає битися швидше. Це момент, коли дух предків оживає в кожному українцеві, коли історія переплітається з сьогоденням, а віра в майбутнє стає непохитною.
Слова Державного Гімну України були написані ще у 1862 році поетом Павлом Чубинським. Його вірш «Ще не вмерла Україна» швидко набув популярності, а вже у 1864 році композитор Михайло Вербицький поклав його на музику. Згодом цей твір став одним із найвідоміших національних гімнів у світі.
Офіційний статус Державного Гімну України композиція отримала лише після проголошення незалежності – 15 січня 1992 року Верховна Рада ухвалила відповідну постанову. А в 2003 році було остаточно затверджено перший куплет та приспів твору як офіційний текст.
Гімн України – це маніфест боротьби за свободу, сповнений віри у краще майбутнє. Його слова наголошують, що попри всі труднощі, українська нація жива, сильна та готова відстоювати свою незалежність. Саме тому Гімн звучав і продовжує звучати в найважливіші моменти історії країни.
Це наш голос, що лине крізь століття, нагадуючи світові: Україна була, є і буде!
Остання зміна сторінки: 10-03-2025 11:51