1. Що робити при виявленні вибухонебезпечного предмета
Вибухонебезпечні предмети (ВНП) — це боєприпаси, залишені після бойових дій: снаряди, міни, гранати, уламкові елементи, частини ракет, нерозірвані БПЛА та інші. Вони можуть становити смертельну небезпеку навіть через роки.
Категорично забороняється:
- підходити до предмета ближче ніж на 10–15 метрів;
- торкатися, пересувати, відкручувати, розбирати;
- підпалювати, нагрівати, ударяти;
- переносити чи перевозити;
- намагатися самостійно знешкоджувати.
Ваші дії:
- Зупиніться і відійдіть на безпечну відстань.
- Позначте місце — гілкою, яскравою тканиною, GPS-міткою.
- Повідомте відповідні служби:
- ДСНС — 101
- Поліція — 102
- Попередьте інших людей, особливо дітей.
- Залишайтеся подалі до приїзду фахівців.
2. Мінна небезпека в Україні: ситуація, масштаби та наслідки
Через агресію РФ значна частина території України забруднена вибухонебезпечними предметами. Під загрозою — міста, поля, ліси, дороги, приватні та сільськогосподарські ділянки.
Основні факти:
- Україна — одна з найбільше замінованих країн світу.
- За даними міжнародних організацій, до 25% території може містити вибухонебезпечні предмети.
- Щороку фіксуються десятки випадків загибелі та поранення цивільних через контакт з ВНП.
- Найбільше страждають фермери, діти та мешканці прифронтових громад.
Чому небезпека така висока?
- широке застосування касетних боєприпасів;
- нерозірвані ракети та уламки після повітряних атак;
- вибухові пастки, мінні поля;
- залишки шахедів та інших БПЛА, які містять вибухівку.
Наслідки для громад:
- небезпека для життя населення;
- неможливість обробляти поля;
- ускладнення будівництва та відновлення інфраструктури;
- ризики під час відвідування лісів та рекреаційних зон.
3. Мінна безпека для дітей: поради батькам та вчителям
Діти — одна з найбільш вразливих груп, тому що вони:
- цікавляться незвичними предметами;
- можуть гратися на відкритих територіях;
- не завжди усвідомлюють небезпеку.
Які роз’яснення потрібно давати дітям?
- Не торкатися нічого підозрілого — навіть якщо предмет здається «несправжнім».
- Не брати частини техніки, металу, уламків, знайдених на вулиці чи в лісі.
- Не запускати дронів у небезпечних зонах та не підходити до впалих БПЛА.
- Одразу сказати дорослим, якщо побачили щось незвичне.
- Не ходити в покинуті будівлі, лісосмуги, поля, окопи.
Поради для батьків:
- Переконайтеся, що дитина знає номери 101 і 102.
- Розкажіть, як виглядають вибухонебезпечні предмети (за фото, постерами).
- Практикуйте з дитиною ситуацію: «Що ти зробиш, якщо побачиш підозрілий предмет?»
- Уникайте прогулянок на територіях, які не перевірені фахівцями.
4. Чому важливо не чіпати ВНП: пояснення про розмінування
Розмінування — складний і небезпечний процес, який виконують спеціально навчені піротехніки. Знешкодження одного снаряда може займати години. Саморобні спроби «подивитися», «відтягнути» чи «розібрати» предмет часто закінчуються трагедією.
Чому ВНП не можна чіпати навіть якщо вони старі або виглядають «неактивними»?
- Боєприпаси можуть вибухати після десятків років.
- Часто містять чутливі детонатори, які реагують на мінімальний рух.
- Окремі БПЛА мають самоліквідатори або залишкові вибухові елементи.
- Навіть уламки чи корпуси можуть містити вторинні вибухові частини.
Хто займається розмінуванням?
- ДСНС України
- Національна поліція
- Саперні підрозділи ЗСУ
- Міжнародні організації з гуманітарного розмінування
Після обстеження території фахівці роблять висновок про її безпечність. До цього моменту будь-яка підозріла знахідка повинна вважатися потенційно небезпечною.
Остання зміна сторінки: 09-12-2025 13:16