За результатами проведеного аналізу виробничого травматизму зі смертельними наслідками за останні три роки, більше половини кількості потерпілих отримали травми під час вирощування зернових, технічних та інших культур.
На березень-травень припадає близько 25 відсотків важко травмованих, в т.ч. зі смертельними наслідками серед загальної кількості потерпілих у сільському господарстві.
Найчастіше (понад 40 відсотків) нещасні випадки трапляються безпосередньо на полях, дорогах та машинних дворах.
З аналізу актів розслідування нещасних випадків за формою Н-1 з’ясовано, що серед причин виробничих травм, які призвели до летальних наслідків, основними були:
- порушення трудової і виробничої дисципліни (близько 40 % від загальної кількості порушень);
- порушення Правил дорожнього руху (близько 35 % від загальної кількості порушень);
- порушення вимог безпеки праці під час експлуатації транспортних засобів та обладнання (понад 12 % від загальної кількості порушень).
Серед інших причин нещасних випадків стали допуск до роботи без проведення відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, а також численні технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість технологічних процесів, незадовільний технічний стан машин, сільськогосподарської техніки і обладнання тощо.
Виходячи з аналізу причин і обставин виробничого травматизму за останні три роки та враховуючи рекомендації комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, ефективними заходами профілактики можуть стати:
- посилення трудової та виробничої дисципліни;
- належна організація проведення відповідних інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці;
- забезпечення безпечної експлуатації машин, сільськогосподарської техніки та виробничого обладнання;
- передбачення технологічної перерви для працівників протягом 20-30 хвилин після кожних 3-4 годин роботи зі встановленням оптимального графіку обідньої перерви;
- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників;
- забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту;
- забезпечення ефективного та дієвого контролю за станом охорони праці;
- дотримання правил дорожнього руху тощо.
Зазначені та подібні заходи не вимагають від власників підприємств значних фінансових, трудових, матеріальних витрат, в той же час сприятимуть збереженню життя і здоров’я працюючих, зменшенню матеріальних і моральних збитків.
Остання зміна сторінки: 18-10-2018 14:19