У четвер, 6 листопада за участі першого заступника голови райдержадміністрації Андрія Данканича відбулась нарада щодо стану та розвитку внутрішньої торгівлі району.
Під час наради, начальник відділу торгівлі і розвитку соціальної сфери управління економічного розвитку і торгівлі Мукачівської райдержадміністрації Неоніла Полончак повідомила, що забезпечення населення продовольчими і непродовольчими товарами в районі здійснюється, в цілому, через 527 магазинів та об’єктів дрібно роздрібної торговельної мережі (кіоски, павільйони), з торговою площею понад 20 тис.кв.м., 209 підприємств ресторанного господарства на 9,4 тис. посадкових місць. Розвинений також роздрібний продаж світлих нафтопродуктів та газу через мережу автозаправних станцій (далі АЗС), що налічує в районі 19 одиниць. Добре налагоджена і аптечна мережа, яка не включає в себе стаціонарні лікувальні заклади та нараховує 29 одиниць.
Розширення роздрібної торговельної мережі району здійснюється за рахунок збільшення кількості об’єктів, що належить підприємцям – фізичним особам. Вони володіють понад 87%. магазинів та майже 90%. закладів ресторанного господарства.
Об’єкти роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, що знаходяться в приватній власності здебільшого здаються в оренду іншим підприємцям – фізичним особам, які здійснюють реалізацію продукції.
Мережа роздрібної торгівлі та ресторанного господарства підприємств – юридичних осіб щороку зменшується. Така негативна тенденція до зменшення спостерігається з 1998 року. Така ж ситуація спостерігається і на рівні держави (зменшення склало 50,6%). Станом на 1 липня 2014 року в районі налічувалось об’єктів роздрібної торгової мережі та ресторанного господарства підприємств – юридичних осіб лише 56 одиниць (які подали статистичну звітність до головного управління статистики в Закарпатській області). Потреба населення у споживчих товарах забезпечується також мережею торгових підприємств по системі Мукачівської райспоживспілки, що налічувала на початок 2014 року 96 магазинів, загальною торговою площею 6627,3 кв.м. та 22 підприємства громадського харчування із загальною кількістю посадкових місць - 858. Проте, їх кількість вже станом на 01.04.2014 року уже зменшилася до 40 одиниць з торговою площею 2769,5 кв.м та 7 підприємств ресторанного підприємства на 303 посадкові місця. Таке скорочення пояснюється зміною суб’єктами господарювання системи оподаткування, тобто перехід із загальної системи оподаткування на спрощену систему (відповідно і уникнення від звітування), а також роздробленням та перереєстрацією бізнесу на підприємців – фізичних осіб.
Одним із показників, за яким оцінюється стан розвитку роздрібної торгової мережі є рівень забезпеченості населення торговельними та складськими площами. Станом на кінець 2013 року забезпеченість населення площами магазинів (підприємств – юридичних осіб) у районі склала 870 кв.м у розрахунку на 10000 осіб при загальнодержавному показнику 2073 кв.м. та 209 посадкових місць в об’єктах ресторанного господарства.
На більшості торгових площ магазинів, що належать підприємствам – юридичним особам фактично здійснюють торговельну діяльність фізичні особи – орендарі, а орендна плата за 1 кв.м встановлюється орендодавцями в залежності від курсу валют та останнім часом постійно збільшується.
З метою більш повного насичення споживчого ринку і задоволення потреб населення проводяться щотижневі виїзні ярмарки з продажу сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів, які відіграють також велику роль у забезпеченні населення району товарами.
Разом з тим, як негатив, в районі спостерігається існування неформальних ринків, на яких реалізується значна частка загального обсягу продажу споживчих товарів. Наслідками торгівлі на неформальних ринках є незахищеність прав споживачів, зниження якості та культури обслуговування, неможливість обліку товарообороту, порушення правил торгівлі та інше. Підтримку, так званій ,,тротуарній торгівлі”, надають самі покупці під - час здійснення покупки у зручних для них місцях (на шляху до роботи чи до дому). Боротьба з несанкціонованою торгівлею повинна бути пріоритетним завданням для органів внутрішніх справ та місцевих органів самоврядування.
Слід відзначити, що у зв’язку з нестабільною економічною та суспільно-політичною ситуацією в країні, хоча і завдяки сприятливому розміщенню району та розвитку туризму, очікувати стрімкому розвитку внутрішньої торгівлі та збільшувати обсяги продажу населенню споживчих товарів поки не дасться. Проте, органами влади вживаються заходи з упорядкування торговельної мережі. Адже, торгівля – одна з найбільш стійких до економічної кризи серед галузей економіки. Існуюча мережа діючих об’єктів роздрібної торгівлі підприємств-юридичних осіб за січень – червень 2014 року здійснила товарооборот із роздрібної торгівлі та забезпечення стравами та напоями на суму 296,46 тис.грн., що у порівняльних цінах склало 96,5 % до аналогічного періоду 2013 року та у розрахунку на одну особу становить 2925 грн. Товарооборот торгової мережі склав 291,865 тис.грн., ресторанного господарства – 4181 тис.грн. Питома вага підприємств району в загальнообласному обсязі роздрібного товарообороту підприємств – юридичних осіб за перше півріччя 2014 року склала 7,0 %.
В торгівельній галузі існують певні проблеми, вирішення яких суттєво вплинуло би на результати економічних показників галузі. Основні з них: відсутність обов’язкової звітності по обсягах продажу усіх суб’єктів господарювання – учасників торговельної діяльності, що унеможливлює одержати реальну (фактичну) інформацію по обсягах роздрібного товарообороту. Виходом із зазначеної ситуації є запровадження для всіх учасників роздрібної торгівлі реєстраторів розрахункових операцій; відсутність в органах місцевого самоврядування інформації щодо розміщення об’єктів торгівлі, зміни спеціалізації, власників (орендодавців, орендарів), розмірів об’єктів та інше. Наявність зазначеної інформації не регулюється (не передбачена) жодним діючим на сьогодні законодавчим документом, однак відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України органи влади мають щорічно подавати в органи статистики актуалізацію торгової мережі фізичних осіб; спостерігається тенденція у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства до зменшення кількості юридичних та фізичних осіб, які працюють на загальній системі оподаткування, натомість більша кількість роздроблюється і переходить до оподаткування за спрощеною системою. Це пояснюється тим, що при застосуванні спрощеної системи оподаткування можливо реалізовувати товар без ведення належного обліку розрахункових операцій, підтвердження походження та джерел придбання товару. При цьому, споживач не захищений від придбання неякісного товару; недостатня увага приділяється якості та культурі обслуговування. Щоденні проблеми (підвищення цін, інфляція та інше) відсунули ці важливі критерії на задній план. Сьогодні ми доволі часто бачимо в деяких магазинах відсутність цінників, неграмотні вивіски на вхідних дверях торгових закладів або рекламних щитках, працівники торгівлі не вміють надати покупцям необхідну інформацію щодо товарів та інше; хаотичне розміщення об’єктів торгівлі, через відсутність в органах місцевого самоврядування перспективних планів розвитку та розміщення роздрібної торговельної мережі як складової частини генеральних планів – схем розвитку міст та сільських населених пунктів. Перспективні плани розвитку і розміщення об’єктів роздрібної мережі мають бути прерогативою місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і служити основною підставою для надання дозволів на перепрофілювання, розширення торговельної мережі, відведення земельних ділянок під забудову нових торговельних об’єктів тощо.
В кінці наради було відмічено, що основними цілями регіональної політики в галузі торгівлі є: створення умов для задоволення споживчого попиту населення у високоякісних товарах та послугах, запобігання необґрунтованому зростанню цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продукти харчування; сприяння запровадженню сучасних стандартів торговельного і побутового обслуговування, в т.ч. збільшення здійснення безготівкових розрахунків; сприяння урегулюванню відносин, пов'язаних з організацією та функціонуванням роздрібних ринків, створенню належних умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками; підвищення ефективності господарської діяльності споживчої кооперації, зокрема створення на базі магазинів системи єдиної роздрібної мережі в сільській місцевості; стимулювання попиту на товари, що виробляються вітчизняними товаровиробниками, сприяння їх виходу на споживчий ринок нашого регіону, шляхом проведення ярмаркових заходів, пропаганди та реклами; поліпшення кадрового забезпечення підприємств, підвищення кваліфікаційного рівня працівників сфери торгівлі та ресторанного господарства шляхом проведення масової роз’яснювальної роботи з працівниками сфери обслуговування щодо отримання професійної освіти у навчальних закладах та професійної підготовки на курсах.
Остання зміна сторінки: 18-10-2018 14:16