Сьогодні вся Україна схиляє голови перед тими, хто віддав своє життя за нашу свободу, гідність і право жити у власній вільній країні. Це не просто дата в календарі — це рана, яка болить у серці кожного, хто пам’ятає дні лютого 2014 року.
Герої Небесної Сотні — це звичайні люди, які стали незламними воїнами світла. Студенти й викладачі, робітники й підприємці, лікарі й художники, фермери й пенсіонери… Українці, які не могли мовчки спостерігати за несправедливістю. Вони вийшли на Майдан, бо вірили, що в нашій країні має перемогти правда, а не страх.
Найчорніші дні Революції Гідності припали на 18–20 лютого. Саме 20-го числа на вулиці Інститутській силовики відкрили прицільний вогонь по беззбройних людях. Летіли кулі, падали тіла, але дух цих людей був незламний. Загалом за ті криваві дні загинуло 107 українців, тому їх назвали Небесною Сотнею.
Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було лише 17 років. Він тільки починав жити. За день до загибелі він написав друзям: «Я не хочу, щоб мої майбутні діти і рідні жили в такій країні. Це не політика — це майбутнє наших дітей!»
«Якщо не хочеш бути в ярмі — треба боротись!» — ці слова належать Устиму Голоднюку, 20-річному хлопцеві у блакитній касці миротворця. Він пішов під кулі, бо не міг змиритися з несправедливістю.
Найстарший, Іван Наконечний, мав 83 роки. Він бачив цю країну в різні часи, але до останнього вірив у її майбутнє.
Сергій Нігоян — один із перших загиблих на Майдані, український активіст, який став символом Революції Гідності, цитував Т.Г. Шевченка: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!...»
Олександр Капінос, якому було 29 років, вірив у силу свого народу. За кілька днів до смерті він сказав: «Ми — українці, і ми маємо право жити у своїй країні гідно! «Ми не повинні жити в страху! Україна понад усе!»
Юрій Вербицький: «Я не можу стояти осторонь, коли вирішується майбутнє України».
Дмитро Коцюбайло - «Да Вінчі»: «Я не боюся померти, бо я знаю, що мої діти житимуть у вільній країні».
Вони показали, що таке єдність та стійкість, змінивши хід історії назавжди. Вони не просто загинули — вони запалили в серцях мільйонів незламний вогонь боротьби за власну волю. Саме завдяки їхньому подвигу Україна вже ніколи не зверне з обраного шляху. Їхня жертва не була марною. Їхній дух живе в кожному, хто сьогодні захищає нашу Державу від нападу країни агресорки, на фронті, хто волонтерить, допомогає, тримає тил, хто працює заради Перемоги.
Вони поклали своє життя, аби ми гідно продовжили цю боротьбу, яка триває і тепер.
Сьогодні наша країна потребує такої ж єдності та стійкості. І такої ж впевненості, що справедливість на нашому боці. Підтримуймо військо та один одного. Справедливого Миру нам!
Вічна пам’ять і слава Героям Небесної Сотні! Захисникам і Захисницям України! Слава Україні!
Фото: Макс Левін Reuters, Максим Баландюх, Максим Дондюк, Віталій Носач, Михайло Палінчак.
Остання зміна сторінки: 20-02-2025 15:28