Управління агропромислового розвитку надає ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту посівів сільськогосподарських культур в господарствах у березні – квітні 2017 року.
Сільськогосподарським рослинам в умовах району загрожує значна кількість шкідників та збудників хвороб, масове розмноження та розвиток яких може спричинити до втрат врожаю та погіршення його якості.
Завершується зимовий період, який, у порівнянні з минулими роками, виявився холодним, протягом більшості декад температури повітря були нижчими за норму, особливо у січні, коли спостерігались сильні тривалі морози, а мінімальні температури повітря знижувались до 18-20˚ морозу у низинній зоні, до 22-26˚ у горах. Позитивний вплив на перезимівлю озимих культур мав сталий сніговий покрив, який у гірській зоні був наявний майже протягом усієї зими, а у низинній зоні – з третьої декади грудня до другої декади лютого, у найхолодніші періоди висота снігу сягала 10-15см у низині, до 30-50см у горах. Завдяки наявності сталого снігового покриву загалом невеликою була глибина промерзання ґрунту – максимум до 10-12см у гірській зоні. Значні зниження температур повітря могли стати причиною часткової загибелі зимуючого запасу шкідливих організмів, передусім інфекції хвороб, що зимують в уражених бруньках, високий сніговий покрив захищав інфекцію хвороб, що зберігаються в рослинних рештках, опалому листі. Умови перезимівлі, імовірно, негативно позначилися також на зимуючому запасі шкідників, передусім тих, що зимують над поверхнею ґрунту. Проте, більш точні висновки про результати перезимівлі зимуючого запасу шкідливих організмів будуть зроблені після проведення весняних контрольних обстежень.
Мишоподібні гризуни
На початку осіннього періоду 2016 року відмічалась більша у порівнянні з попереднім роком чисельність мишоподібних гризунів у місцях резервацій, а також у сільськогосподарських угіддях через більш сприятливі для розвитку популяції погодні умови влітку. У вересні-жовтні зростала чисельність колоній у садах та посівах багаторічних трав, де проводили обробітки родентицидами. Пізніше, різке похолодання та випадання понаднормової кількості опадів погіршило умови розвитку популяції гризунів у агроценозах району, посіви озимих культур були заселені мишами частково і чисельність колоній була переважно нижчою порогової, захисні обробітки проводили на окремих площах. У грудні зі зниженням температурного режиму розмноження гризунів призупинилось. Наявність тривалого снігового покриву унеможливлювало проведення моніторингу чисельності мишей у агроценозах протягом більшості зимового періоду, проте високий сніговий покрив не виключав можливості розмноження мишей під ним. Негативний вплив на розвиток популяції гризунів мала глибока відлига, що спостерігалась у першій декаді лютого, стрімке танення снігу, випадання значної кількості опадів призвело до перезволоження та заливання нір у пониженнях рельєфу на полях та зниження чисельності жилих колоній. Тому на даний час чисельність колоній у посівах озимих зернових у ріпаку є невисокою. Проте, як свідчать обстеження, на обочинах полів, на неорних землях жилі колонії мишей наявні, тому із зниженням зволоженості ґрунту відбуватиметься їх міграція на посіви озимих культур, а із встановленням теплої погоди (стабільний перехід середньодобових температур через +5˚С) розпочнеться розмноження гризунів. Зважаючи на їх здатність до швидкого збільшення чисельності за сприятливих погодних умов та наявності достатньої кормової бази, необхідним є постійний фітосанітарний нагляд за розвитком популяції мишоподібних гризунів перш за все у посівах озимих культур, а також у садах, посівах багаторічних трав.
При виявленні надпорогової (3-5 і більше жилих колоній на гектарі) чисельності мишей, для боротьби з ними застосовують препарати: антимиша принада 2-3 пакетики в нору, капкан принада №1 1,5-2,5кг/га, крисолов принада 10-20г на нору, родентицидна принада «Щелкунчик, ПР» 10-25г на 5кв.м, смерть щурам№1 1пакет на нору, Рат кіллер супер, принада 5-10кг/га; бромакем, ПР 20-30гр/5м.кв., родентицидна принада «Смерть гризунам» 10-80г/кв.м, шторм 0,005% брикети – 0,7-1,5 кг/га. Безпечним для свійських тварин та довкілля є застосування біологічного препарату бактероденцид (бактеронцид, родента БІО) по 2г в нору.
Шкідники і хвороби озимих зернових
Протягом зимового періоду перезимівля озимих зернових відбувалась задовільно, незважаючи на сильні тривалі морози на полях був наявний сніговий покрив, тому мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння нижче критичної не знижувалась, негативний вплив на зимостійкість рослин мали перепади температурного режиму із різким підвищенням, пізніше – пониженням, що спостерігались у лютому. Наявність снігового покриву сприяла також перезимівлі інфекційного запасу грибкових хвороб на уражених з осені посівах. В осінній період було зафіксовано проявлення септоріозу, іржі на пшениці, гельмінтоспоріозів на ячмені. Із встановленням стабільного температурного режиму розвиток хвороб продовжуватиметься. На перезволожених площах можливе ураження рослин кореневими гнилями. При температурі 12˚С і відносній вологості повітря 60-100% у добре розкущених, загущених посівах можливий розвиток борошнистої роси на відростаючому листі.
У разі значного потепління і встановлення середньодобових температур 8-10˚С відроджуватимуться злакові попелиці і за умов теплої, помірно вологої погоди розмножуватимуться.
У осередках поширення хлібної жужелиці при середньодобових температурах 9-10˚С розпочнеться живлення личинок, що може призвести до зрідження посівів та утворення плішин. Для запобігання цього необхідно обстежити повторні посіви озимої пшениці та ячменю і при виявленні ознак пошкодження личинками жужелиці – зрідження посівів, змочалені рослини, доцільно провести ґрунтові розкопки для встановлення чисельності личинок. У осередках високої чисельності личинок (понад 3-4 екз./кв.м) під час весняного кущення посіви обприскують осередково або всуціль альфагардом, к.е.0,15л/га, дурсбаном, к.е. 1,0-1,5л/га, нурелом Д, к.е., нортоном,к.е.1л/га, шаманом,КЕ 1л/га,іншими дозволеними.
Оздоровчі заходи на посівах озимих розпочинають ранньовесняним підживленням азотними добривами, що активізує ріст рослин, підвищує стійкість до шкідливих організмів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
У весняний період важливого значення має підготовка насіннєвого матеріалу до посіву ярих зернових культур, з обов’язковим протруєнням фунгіцидними протруювачами (вітавакс, вінцит, вінцит Форте, раксіл Ультра, максим Стар, ламардор, кінто Дуо, дерозал інші дозволені), за потреби при виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників за 1-5 днів до сівби доцільне використання інсектицидних протруювачів (рубіж, круїзер) або комплексних фунгицидно-інсектицидних протруювачів юнта Квадро,селест Топ, рекорд Квадро, нупрід Макс, ін. дозволеними.
Шкідники та хвороби багаторічних насаджень
У садах району, особливо занедбаних, достатній запас зимуючих стадій шкідників (гусениці плодожерок, листокруток, яйця попелиць, кліщів, медяниць, довгоносики, щитівки, інші), та зимуючий запас інфекції хвороб у опалому листі, уражених пагонах, бруньках, муміфікованих плодах. Погодні умови зимового періоду із сильними тривалими морозами могли призвести до часткової загибелі зимуючого запасу шкідників, що зимують на деревах, передусім сисних, а також інфекційного запасу хвороб, що зберігаються в уражених бруньках, натомість, шкідники і хвороби, що зберігаються на поверхні ґрунту та під ним, імовірно перезимували добре. Тому небезпека пошкодження та ураження плодових культур та винограду шкідливими організмами під час вегетації зберігається.
У ранньовесняний період із потеплінням у садах шкодитимуть, пошкоджуючи спочатку бруньки, пізніше бутони, листки, садові довгоносики – яблуневий квіткоїд, букарка, казарка. При досягненні середньодобових температур +6˚С жуки пробуджуються і починають живитися бруньками. При середньодобових температурах повітря +8˚С розпочнуть живлення гусениці листокруток – брунькової, плодової, сітчастої. Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться плодові кліщі, попелиці.
У весняний період для зменшення запасу шкідливих організмів важливим є проведення комплексу агротехнічних заходів. Це насамперед обрізка дерев із зняттям та знищенням зимуючих гнізд та яйцекладок шкідників. Важливе значення має видалення гілок, уражених хворобами, муміфікованих плодів. Хімічний захист саду розпочинається у березні під час набрякання бруньок при температурі не нижче +4˚С обробітком із застосуванням препарату 30В, препарату 30-Д, КЕ у рекомендованих нормах, який доцільно проводити раз в два-три роки для обмеження чисельності плодових кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок. Сорти, які сильно уражуються паршею, до розпускання бруньок обробляють 3% бордоською рідиною, блу бордо,ВГ 3,75-5,0кг/га, бордо МК, ВП 15-18кг/га. Для зниження зимуючого запасу парші, борошнистої роси, а також проти мохів та лишайників дозволене до використання препарату айрон, ЗП 6-18кг/га.
У виноградниках проводять обрізку із подальшим вивезенням та знищенням обрізаної лози, що значно зменшує зимуючий запас шкідників та хвороб. Для зниження запасу шкідників (кліщі, листокрутки можна провести обробіток препаратом 30В,КЕ за норми 12-36 л/га.
Начальник управління агропромислового розвитку І.І.Йовбак
Остання зміна сторінки: 18-10-2018 14:18