ОБЕРЕЖНО БОРЩІВНИК !!!

Біологічні особливості культури

Рід Борщівник, або Геракліум (Heracleum), у флорі колишнього СРСР нараховує 34 види. У світовій флорі зустрічається майже 70 видів борщівника. У флорі України борщівника близько 15 видів. Деякі види борщівника досягають значних розмірів – до 3-4,5 м заввишки, утворюючи головний парасолька діаметром від 0,9 м до 1,2(рідко до 1,5) м. Квітки борщівника дають багато пилку і нектару, є хорошими медоносами. Довжина листя борщівника часто досягає 2 м, і навіть буває до 3.5 м. Звідси і виникло народна назва борщівника – «Гераклова трава», утворене від латинської назви даного роду.

Зацвітає на 2-7 рік життя, переносить заморозки до -7 -9 0 С. Щороку рослина утворює насіння у великій кількості, не всі з них проростають навесні наступного року. У перший рік звичайно проростає від 20 до 70%; на другий рік – від 30 до 60% від не пророслих в перший рік насіння. Деякі плоди борщівника можуть поростати лише через 5-6 років або навіть через 12-15 років! 

Особливістю плодів борщівника – наявність на насінні виростів, або «крил», які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поширенню. Тому вітер – головний помічник для загарбання борщівником нових територій. Ось чому так «легко» борщівник зайняв багато тисяч гектарів у різних регіонах країни. Насіння борщівника має ефірномаслічні канали через які рослина, проростаючи, забезпечує собі у грунті ізоляцію від інших культур, які ростуть поруч, пригнічуючи їх ріст та розвиток.

Борщівник Сосновського - це кормова культура, яка була завезена з Сібіру у 50 роки минулого століття.  Він легко дичавіє і проникає у природні екосистеми. За цих обставин та через загальну бездіяльність у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше вирощували, «мігрує» Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, лісах, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, поблизу дошкільних, навчальних, наукових, відомчих установ і організацій, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником, на землях різних категорій і спостерігається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних (особливо голкових - сосни і ялини) порід рослин.

Заходи боротьби та застереження

Органи влади на усіх рівнях зобов’язані контролювати здійснення комплексу заходів боротьби з борщівником Сосновського та інших видів небезпечних рослин, дотримання земельного та природоохоронного законодавства відповідно до Законів України «Про захист рослин», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про благоустрій населених пунктів».

Рослина містить рослинний сік, що є отруйною рідиною та при контакті людини з рослиною спричиняє опіки, які важко загоюються. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

У переважній більшості страждають відпочиваючі, рибалки та косарі. Клінічні ознаки проявляються лише згодом, через кілька годин чи навіть діб. Ознаками ураження шкірного епітелію борщівником є почервоніння, локальний набряк, пекучий біль; у важких випадках – пухирі з прозорою рідиною. Площа опіків може сягати 15-40 % тіла.  

 Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню. Це стосується систематичного скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, випасання худоби (молоді листки поїдають вівці та корови). Ставлення до борщівника Сосновського має бути як до карантинної рослини.

Способи боротьби із небезпечною рослиною не є складні. З урахуванням того, що розмножується вона виключно насінням, потрібно не допускати появи квітконосів. Пам’ятайте, що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Борщівник на обійсті викопують (тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках). Викопування товстих коренів добре допомагає у знешкодженні рослин на городі.

Ефективним шляхом боротьби з рослиною є  спалюванняв період ще до початку повного дозрівання. У процесі горіння з плодів борщівника виділяються ефірні масла. До цього треба бути готовим: заздалегідь захистити усі відкриті ділянки шкіри цупким одягом, триматися подалі від джерела вогню. Перед підпалом можна облити рослини горючою рідиною (так, щоб саме парасольки з плодами були змоченими).

Цей метод потребує максимальної обережності. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

 

 

Найефективніший засіб боротьби - хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. З початку відростання борщівника і обов’язково перед початком цвітіння, рекомендують обробляти його гербіцидами (раундапом, торнадо, граунтапом та ін.) Якщо відтягнути обробку до часу, коли в рослини сформується насіння – метод втратить свою ефективність. Дози застосовуваних гербіцидів  мають бути подвійними або навіть потрійними від прописаних в інструкції для відповідного виду гербіциду. Ймовірно, буде потрібно провести повторну обробку з перервою у 15-20 діб. При обробці борщівника гербіцидами потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не тільки на листову поверхню, але й стікав по черешках у листову розетку.

Ще борщівник викопують за допомогою лопати. Це так званий індивідуальний спосіб. Ранньою весною потрібно зрізати чи зрубати точку росту рослини нижче кореневої шийки (якщо зрізати вище, то на корені залишиться кілька сплячих бруньок у листових пазухах – тоді вони підуть у ріст і дадуть насіння).

 Агротехнічні заходи. Якщо можливо проведення оранки, то її необхідно проводити кілька разів за вегетаційний період. Перша оранка повинна бути проведена після настання моменту першого виїзду в поле навесні. Краще проводити підрізування коренів борщівника, використовуючи плоскорізи. Глибина обробки на горизонті 5-10 см. Важливо зрізати точку росту борщівника. У разі відростання рослин від коренів після першої оранки, другу обробку важливо провести до моменту розгортання листя і винесення на поверхню суцвіть. Для повного знищення всіх рослин борщівника оранки потрібно буде проводити протягом декількох років (в залежності від засміченості полів насінням) – від 2-3 до 5-7 років. 

У боротьбі з борщівником ефективним є розведення його природних шкідників. Сьогодні відома лише одна шкідниця цієї рослини – борщівникова міль. Її личинки проникають всередину стовбура і просуваються всередині до суцвіття, встигаючи в значно об’їсти квітки до розпускання. З’їдаючи квітки ще в бутонах, борщівникова міль сильно знижує насіннєву продуктивність рослини. Перед застосуванням такого радикального методу боротьби важливо уяснити харчові зв’язки цієї комахи, аби не отримати в результаті іншу проблему.

Використання покривних матеріалів. Для боротьби з борщівником можливе застосування нових покривних щільних матеріалів. Але необхідно проведення ряду експериментальних польових досліджень, щоб визначити – який саме матеріал буде найбільш ефективним. Шар землі якої висоти необхідно насипати зверху, щоб одночасно і утримати матеріал на поверхні, і щоб його не прорвали пагони борщівника навесні.Робота в цьому напрямку може зайняти від 3 до 5 років.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України, знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником,  мають нести адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Винищувальні заходи, починаючи навесні, повинні проводити всі землевласники і землекористувачі, а також «Райавтодор» у придорожніх смугах та «Укрзалізниця» уздовж залізничних колій. Тільки взявшись всією громадою, поєднуючи різні методи знищення протягом кількох років, можна позбутися цього окупанта.

 Автор: викладач вищої категорії, викладач – методист Гудзовата О.М.