В приміщенні Мукачівської райдержадміністрації відбулась нарада - семінар за участю першого заступника голови райдержадміністрації Андрія Данканича, начальника відділу агропромислового розвитку Мукачівської РДА Іллі Йовбака, начальника Мукачівського районного управління, головного управління Держпродслужби в Закарпатській області Василя Туряниці, голови Асоціації пасічників Закарпатської області Володимира Ляха, голів районних спілок пасічників та суб’єктів господарювання у галузі бджільництва.
Вступне слово мав Андрій Данканич, який відзначив важливість розвитку бджільництва для економіки району, наголосив на необхідності співпраці власників пасік з сільськогосподарськими підприємствами, органами влади, запевнив у підтримці галузі сільського господарства районної влади.
Начальник відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації Ілля Йовбак поінформував присутніх про розвиток галузі в районі. За його словами, на Мукачівщині утримується більше 13 тис. бджолосімей - це в основному в індивідуальному секторі, більшість яких є членами Асоціації. Також було проінформовано, що в області прийнято „Програму розвитку та підтримки тваринництва, птахівництва і бджільництва на 2016-2020 роки”. Програмою передбачалося виділення коштів в сумі 800 тис. грн. для доплати суб’єктам племінної справи у бджільництві за наявні на початок року бджолосім’ї та часткове відшкодування суб’єктам господарювання, що займаються бджільництвом і утримують не менше 200 бджолосімей вартості придбаного обладнання для бджільництва та до 50 відсотків вартості придбаної техніки для кочівлі бджіл. Відповідно до Постанови КМУ від 7 лютого 2018 р. № 107 з державного бюджету для підтримки бджільництва виділялась компенсація відсотків за користування кредитами. Ознайомив з алгоритмом дій та зразками відповідних документів при здійсненні господарської діяльності в бджільництві.
Начальник Мукачівського районного управління, головного управління Держпродслужби в Закарпатській області Василь Туряниця наголосив на дотриманні ветеринарно-санітарних вимог у галузі бджільництва, реєстрації пасік, профілактики захворювань.
За словами Туряниці В., найактуальніше на сьогоднішній день питання – це отруєння бджіл отрутохімікатами. Дотримання правил та вияв взаємоповаги один до одного – є гарантом плідної співпраці сільськогосподарських підприємств та пасічників. «Така взаємодія забезпечить не лише відсутність судових тяжб щодо відшкодування завданої шкоди, а й буде корисним обом сторонам: пасічнику – мед, пилок та здорових бджіл, власнику сільськогосподарського підприємства – підвищення врожайності сільськогосподарських культур, а пересічним мешканцям – якісну продукцію», – наголосив він.
У своєму виступі голова Асоціації пасічників Володимир Лях ознайомив присутніх із основними заходами, які проводилися на протязі року, основними завданнями на перспективу та на проблемних питаннях.
Підняв питання державної реєстрації та проведення паспортизації пасік. Наголошував на важливості та необхідності у цьому. Кожному господарству в обов’язковому порядку присвоюється ветеринарно-санітарний паспорт. Він видається Держпрожспоживслужбою на підставі даних інспекції пасіки і її «мешканців». Реалізація продукції, а також перевезення бджіл (наприклад, кочове бджільництво) здійснюється виключно за наявності такого паспорта.
У своїх виступах голови Спілок та пасічники висловили своє занепокоєння, щодо стану бджолосімей у результаті негативного впливу хімічних препаратів, якими обробляють посіви сільгосппідприємці. Занепокоєні, що їх не попереджають про час обробки посівів, а тому вони не можуть вживати запобіжних заходів.
Ще одна причина відсутність посіву медоносних культур. Стикаються пасічники і з проблемою реалізації бджолопакетів, меду, коли їм доводиться здавати перекупникам за безцінь.
В ході наради - семінару постійно проходив живий обмін думками, а пасічники - практики ділились своїм досвідом.
На завершення зібрання Андрій Данканич наголосив на необхідності посилення роз’яснювальної роботи серед осіб, які займаються бджільництвом з метою запобігання отруєння бджолосімей. А також ще раз нагадав про налагодження співпраці пасічників з сільськими, селищною радами.
Було запропоновано створити з числа членів Асоціації та пасічників ініціативну групу, яка б узялася за координацію робіт серед пасічників. За його словами, завдяки активній роботі Асоціації, пасічники повинні мати можливість дорожче здавати мед чи дешевше закуповувати ліки і обладнання, захищати інтереси пасічників та стати учасниками міжнародних грантів й об’єднань.
Остання зміна сторінки: 22-12-2018 11:02