У районі проходить підготовка до посіву озимих зернових культур під урожай 2020 року. Через переважання у другій половині серпня жаркої та сухої погоди, у ґрунті, передусім, у низинній та передгірній зонах, знизилися запаси вологи, що при відсутності дощів і надалі може ускладнити проведення підготовки ґрунту.
Фітосанітарний стан озимих культур в осінній період 2019 року залежатиме від якості підготовки насіннєвого матеріалу, додержання сівозміни, обробітку ґрунту, збалансованого внесення добрив, а також значною мірою визначатиметься агрокліматичними умовами вегетації.
Дотримання сівозміни, правильний підбір попередника складають основу інтегрованого захисту озимих культур від комплексу шкідливих організмів. Добрі попередники – рання картопля, ріпак, багаторічні трави, пари, гречка – усувають загрозу від хлібної жужелиці, істотно обмежують загрозу від попелиць, трипсів, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу, зимуючих бур'янів в посівах озимих зернових. Значному обмеженню чисельності шкідливих організмів сприяє оптимальна агротехніка.
Цьогорічна вегетація була досить сприятливою для розвитку озимих зернових культур, проте на багатьох площах рослини уражувалися численними хворобами як листкового апарату, так і колосу, чому сприяли погодні умови, часом, несвоєчасно проведені захисні заходи. Зважаючи на це, насіннєвий матеріал значною мірою уражений збудниками хвороб, які за неякісної підготовки посівного матеріалу можуть стати джерелом ураження нових посівів. На післяжнивних рештках, у ґрунті також міститься значний інфекційний запас хвороб, які в разі повторних посівів, значно погіршуватимуть фітосанітарну ситуацію на полях. Через недотримання сівозміни, підвищується чисельність шкідників – дротяників, озимої совки, попелиць, трипсів, хлібної жужелиці, шкідлива діяльність яких може призвести до втрат врожаю.
Насіннєвий матеріал є одним із джерел інфекційного запасу хвороб, тому важливим етапом підготовки до посіву є протруювання насіння. Протруювання крім знищення зовнішньої та внутрішньої інфекції хвороб, захищає насіння та проростки від повторного зараження інфекцією, яка знаходиться у ґрунті, від пліснявіння та загнивання, ослаблює негативну дію механічного травмування насіння. Протруювання насіння є основним методом запобігання ураженню рослин сажковими хворобами.
Системними протруйниками, які знищують зовнішню та внутрішню інфекцію, оздоровлювати насіння за день, або в день сівби.
Підбір протруйників необхідно проводити з урахуванням спектра їх фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб, а також видового складу збудників хвороб насіннєвого матеріалу, що визначається фітосанітарною експертизою. При підборі протруйників необхідно враховувати також комплекс збудників хвороб у ґрунті, на післяжнивних рештках (при посіві по стерньовим попередникам). При сучасному підході до землеробства обирати протруйник потрібно з огляду на заплановану врожайність, строки посіву, попередник, тип ґрунту і т.д.
Для протруювання застосовують один із препаратів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на основі діючих речовин та їх сумішей: карбендазим, дифеноконазол+ципроконазол, тебуконазол, тебуконазол+ тіабендазол+імазаліл, тебуконазол+імазаліл, тебуконазол+прохлораз, тебуконазол+тирам, тебуконазол+металаксил-М, карбоксил+тирам, флутріафол+тіабендазол, флутріафол+імазаліл, седаксан+флудиоксоніл+ тебуконазол, тритіконазол+піраклостробін, тритіконазол+прохлораз, протіоконазол+ тебуконазол, протіоконазол+тебуконазол+ флуопірам, флудиоксоніл, флудиоксоніл+ ципроконазол, флудиоксоніл+дифеноконазол,карбоксин+тирам,арбоксил+епоксиконазол+імідаклоприд+ацетаміприд, флуксапіроксад, інші дозволені. Всі ці препарати знищують інфекцію твердої та летучої сажок, більшість – фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, а також захищають сходи від септоріозу, гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, пліснявіння насіння.
Протруєння проводять із зволоженням (10 л води на 1 тонну насіння) на спеціальних машинах.
Крім хвороб, висіяному насінню, проросткам та сходам можуть завдавати шкоди ґрунтові шкідники: дротяники, личинки хлібної жужелиці, гусениці озимої совки. Чисельність їх на полях під посів озимих визначається шляхом проведення ґрунтових розкопок. При виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників, що перевищує ЕПШ, особливо на посівах після колосових попередників за 1-5 днів до сівби насіння обробляють одним із інсектицидних протруювачів на основі діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, клотіанідин+імідаклоприд, імідаклоприд+альфа-циперметрин, інші дозволені «Переліком..». Ефективним є застосування комплексних фунгіцидно-інсектицидних протруювачів.
Під час осінньої вегетації у разі переважання теплої сухої погоди посіви озимих зернових культур заселятимуть шкідники: злакові попелиці, цикадки, які крім пригнічення росту та розвитку рослин, часто є перенощиками вірусних хвороб типу карликовості, мозаїк. ЕПШ попелиць 100-150 екз./кв.м, або 2-3 особини на 1 рослину. Негативний вплив попелиць найбільший за раннього заселення та посушливої погоди. При виявленні порогової чисельності шкідників доцільним є проведення суцільних, або локальних (у місцях скупчення – вогнищах шкідників) обробок одним із інсектицидів на основі діючих речовин: тіаметоксам, диметоат, імідаклоприд, альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, іншими дозволеними.
За умов тривалої осінньої вегетації, коли закінчується період захисної дії протруювачів, або недостатній їх спектр фунгітоксичної дії, посіви озимих зернових можуть уражуватися різними хворобами (септоріоз, гельмінтоспоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі, іржа). Більшою буде небезпека від хвороб у разі вологої теплої погоди у осінній період. При досягнення однією із згаданих хвороб порогового рівня (1-5% інтенсивності ураження листя при 3-5% уражених рослин) посіви у фазі кущення оздоровлюють одним із фунгіцидів на основі діючих речовин: тебуконазол, флутріафол+тебуконазол, прохлораз+тебуконазол, карбендазим, епоксиконазол+тіофанат-метил, ципроконазол, пікоксістробін+ципроконазол, бенорад, флутріафол, пропіконазол, інші дозволені.
В осінній період посіви озимих зернових заселятимуть мишоподібні гризуни (полівки, польова миша). При виявленні 3-5 жилих колоній мишоподібних гризунів на гектар, необхідно проводити захисні заходи одним із препаратів на основі діючих речовин: бродіфакум, бромадіолон, флокумарен, а також біологічний препарат бактероденцид у рекомендованих нормах внесення. Миші продовжують розмножуватися, поки середньодобові температури повітря не знижуються нижче +5С.
Остання зміна сторінки: 12-09-2019 10:04