Сьогодні — річниця заснування театру «Березіль». Це — один з перших професійних театрів України, він руйнував радянські штампи та став феноменом українського культурно-мистецького життя того часу.
З чого все починалося
31 березня 1922 рік. Видатний український режисер Лесь Курбас створює мистецьке об’єднання «Березіль» у Києві. Щодо назви існує кілька версій, основна — слово походить від назви першого місяця весни. Об’єднання переростає у театр, а через чотири роки «Березіль» переїздить до Харкова, де буде діяти до 1933 року.
Новаторство
На відміну від більшості традиційних театрів, «Березіль» став прикладом експериментального напряму. Головне, що відрізняло його — філософський зміст, театр змушував глядачів думати. Він був феноменом у час, коли радянщина давала народу готову красиву дійсність, в яку всі мали вірити.
Театр «Березіль» — це про авангард, модернізм, яскраво виражені риси, гіпертрофовані грим і гру, поєднання трагізму, експресіонізму і гротеску, діалог з глядачем. Жодна з цих рис не була притаманна тодішнім театрам.
Як сприймався у суспільстві
Глядачі ставилися до новаторства неоднозначно. Експериментальні вистави часто не сприймались публікою, а влада змушувала змінювати репертуар. Попри це театр мав й чимало прихильників.
Вирок «Березолю»
У 1929 році театр зазнає гострої критики від влади, починаються масовані виступи проти «Березолю», забороняють вистави. Через 4 роки звільняють Леся Курбаса, керівником стає його учень Мар’ян Крушельницький. Тоді його заарештовують за «національне збочення» та засилають на Соловки. У 1937 році його засудять до страти та розстріляють, як і більшість прогресивних діячів того часу.
У 1935 році театр перейменували на Харківський театр ім. Т. Шевченка, а частина акторів перейшла до Київського театру ім. І. Франка.
Остання зміна сторінки: 31-03-2023 10:55