Тиждень доброчесності

Доброчесність, як невід’ємна складова ефективної державної служби та запобіжник корупці.

Тиждень доброчесності — це щорічна ініціатива Офісу доброчесностіНАЗК, яка спрямована на підвищення обізнаності щодо важливості доброчесності та боротьби з корупцією.
У сенсі моралі доброчесність – це дії та рішення, що базуються на цінностях та принципах. У контексті службової діяльності особа вважається доброчесною, якщо виконує свої обов’язки чесно, компетентно та у повному обсязі.
Українською мовою слово «доброчесність» складається з двох різних слів – «добрий» та «чесний». Доброчесність характеризує доброчесну людину, особу, яка живе чесно та дотримується норм моралі.
У контексті професійної діяльності державних службовців поняття «доброчесність»  можна пояснити як виконання обов’язків на основі належного поводження з тими громадянами, які отримують державні послуги або зазнають впливу державної політики. 

Державна служба нерозривно пов’язана з мораллю, етикою, моральнимскладом державного службовця. 

Доброчесність – це чинити правильно навіть тоді, коли ніхто не бачить.
Доброчесність - послідовне узгодження та вірність загальноприйнятим етичним цінностям, принципам та нормам для обстоювання та визначення пріоритетності суспільних перед приватними інтересами в державному секторі.
Доброчесність – один із основних принципів державної служби, ключова складова проходження державної служби та визначається як спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень (стаття 4 Закону України «Про державну службу»).

Це поняття охоплює кілька ключових аспектів:
1. Прозорість та підзвітність: діяти відкрито та прозоро. Це допомагає забезпечити довіру громадськості та уникнути корупції.
2. Справедливість і неупередженість: усі рішення і дії повинні бути обґрунтованими, справедливими і неупередженими, відповідати чинному законодавству України, що забезпечує правову визначеність і передбачуваність, та бути однаковими для всіх суб’єктів, з якими служба взаємодіє. Це включає відсутність конфлікту інтересів та рівне ставлення до всіх учасників.
3. Етичність і професіоналізм: діяти згідно з етичними стандартами, включаючи чесність, повагу до прав і свобод громадян, а також захист інтересів споживачів.
4. Спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами.
5. Нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом.
6. Антикорупційні заходи: важливим елементом доброчесності є протидія корупції та корупційним проявам серед своїх співробітників та у своїй діяльності. Це включає не лише внутрішні механізми контролю, але й активну співпрацю з правоохоронними органами для виявлення та запобігання корупційним проявам.

Доброчесність держслужбовців — це не лише етичний стандарт, а й інструмент запобігання корупції.
В контексті боротьби з корупцією доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та розпорядженні державними ресурсами.

На сьогоднішній день застосовують такі механізми:
 подача декларацій із зазначенням майна, доходів, витрат та зобов’язань фінансового характеру;
 заборона отримувати подарунки від своїх підлеглих;
 обмеження щодо суміщення та сумісництва;
 публічні службовці мають знати, що таке конфлікт інтересів, як запобігти його виникненню або врегулювати.

Правила доброчесності державних службовців закріплені і серед основних положень Закону України «Про запобігання корупції», яким:
 на законодавчому рівні закріплено чіткі правила запобігання та врегулювання як реального, та і потенційного конфлікту інтересів (обов’язок інформувати керівника про конфлікт інтересів, заборона приймати рішення чи вчиняти дії в умовах конфлікту інтересів тощо);
 встановлено правила фінансового контролю за майновим станом державних службовців (подання декларації в електронній формі, перевірка декларацій, обов’язок службовців інформувати про відкриття валютних рахунків за кордоном і про значні зміни в майновому стані тощо);
 окремий розділ закону визначає основні правила етичної поведінки службовців (державні службовці повинні дотримуватись вимог.

Конституції та законів України, поважати права людини, дотримуватись принципу політичної неупередженості, бути об’єктивними):

 визначено обмеження щодо поєднання основної діяльності з іншою оплачуваною діяльністю, спільної роботи близьких осіб, роботи в приватному секторі після припинення служби, одержання подарунків (наприклад, заборонено одержувати подарунки, які надаються з мотивів перебування особи на державній службі або подарунки від підлеглих службовців).

Часті обговорення та дискусії також підвищують обізнаність щодо принципів доброчесності на робочому місці. Чим частіше ця тема обговорюється, тим краще співробітники розуміють, в чому полягають принципи доброчесності, і усвідомлюють що керівництво вважає ДОБРОЧЕСНІСТЬ важливою організаційною цінністю.

Утвердження принципу доброчесності є одним з елементів запобігання корупції, а також підвищення довіри громадян до публічної служби!
Доброчесне суспільство – це успішне суспільство, у якому немає місця корупції.

Дотримання принципів доброчесності є ключовим фактором длядовіри громадськості, а також забезпечення ефективного виконання функцій та дотримання чинних норм законодавства.

Отже, можемо виокремити, що в повсякденному житті у нас завжди є вибір, як вчинити. Наш вибір залежить від факторів, які на нас впливають, і завдання кожного - за будь-яких обставин у будь-яких ситуацій тверезо оцінити, що відбувається або до яких наслідків призведе той чи інший вчинок. Також важливо дотримуватись такої цінності, як доброчесність.