Управління агропромислового розвитку

За результатами проведеного аналізу виробничого травматизму зі смертельними наслідками за останні три роки, більше половини кількості потерпілих отримали травми під час вирощування зернових, технічних та інших культур.

На березень-травень припадає близько 25 відсотків важко травмованих, в т.ч. зі смертельними наслідками серед загальної кількості потерпілих у сільському господарстві.

Найчастіше (понад 40 відсотків) нещасні випадки трапляються безпосередньо на полях, дорогах та машинних дворах.

З аналізу актів розслідування нещасних випадків за формою Н-1 з’ясовано, що серед причин виробничих травм, які призвели до летальних наслідків, основними були:

- порушення трудової і виробничої дисципліни (близько 40 % від загальної кількості порушень);

- порушення Правил дорожнього руху (близько 35 % від загальної кількості порушень);

- порушення вимог безпеки праці під час експлуатації транспортних засобів та обладнання (понад 12 % від загальної кількості порушень).

 Серед інших причин нещасних випадків стали допуск до роботи без проведення відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, а також численні технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість технологічних процесів, незадовільний технічний стан машин, сільськогосподарської техніки і обладнання тощо.

Виходячи з аналізу причин і обставин виробничого травматизму за останні три роки та враховуючи рекомендації комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, ефективними заходами профілактики можуть стати:

- посилення трудової та виробничої дисципліни;

- належна організація проведення відповідних інструктажів, навчання та перевірки знань з питань  охорони праці;

- забезпечення безпечної експлуатації машин, сільськогосподарської техніки та виробничого обладнання;

- передбачення технологічної перерви для працівників протягом 20-30 хвилин після кожних 3-4 годин роботи зі встановленням оптимального графіку обідньої перерви;

- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників;

- забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту;

- забезпечення ефективного та дієвого контролю за станом охорони праці;

- дотримання правил дорожнього руху тощо.

Зазначені та подібні заходи не вимагають від власників підприємств значних фінансових, трудових, матеріальних витрат, в той же час сприятимуть збереженню життя і здоров’я працюючих, зменшенню матеріальних і моральних збитків.