В рамках відзначення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» проведено інформаційно-просвітницький захід на тему «Що таке ґендерно - зумовлене насильство?».

Представником управління соціального захисту населення Мукачівської районної військової адміністрації, спільно з Мукачівською філією МФОЗНС «Регіон Карпат» NEEKA, в рамках відзначення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» проведено інформаційно-просвітницький захід на тему «Що таке ґендерно - зумовлене насильство?».

Бесіда була проведена серед ромського населення, за місцем їхнього компактного проживання у місті Сваляві.

В процесі заходу було висвітлено поняття «ґендерно-зумовленого насильства» - це те, яке вчиняється, щодо людини через її приналежність до певної статі. Згідно з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, до гендерно-зумовленого насильства належать:

— фізичне насильство;
— психологічне;
— сексуальне;
— економічне;
— домашнє;
— переслідування;
— зґвалтування;
— сексуальне домагання;
— каліцтво жіночих геніталій;
— примусова стерилізація;
— примусовий аборт;
— примусовий шлюб;
— злочини в ім’я так званої честі;
— насильство в інституційному середовищі;
— насильство у воєнних, конфліктних та постконфліктних ситуаціях;
— торгівля людьми;
— гендерна дискримінація.

Його чинять лише щодо жінок?

Ґендернозумовлене насильство — загальний термін для будь-якого акту завдання шкоди, що вчиняється проти волі особи і пояснюється соціальними (гендерними) відмінностями між чоловіками і жінками, викликає серйозну і зростаючу стурбованість в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій. Цей вид насильства глибоко вкорінений в соціальних та культурних структурах, нормах і цінностях, які регулюють життя суспільства, і часто посилюється культурою заперечення та замовчування. У світі визнане також існування багатьох форм гендернозумовленого насильства щодо чоловіків та хлопчиків .
Вони, зокрема, можуть зазнавати сексуального насильства з боку інших чоловіків у контексті збройного конфлікту.
Крім того, вони можуть стати потерпілими від такого насильства через соціальний або
економічний статус, інвалідність, статус біженця та інші поєднання різних проявів нерівності.

Ґендернозумовлене насильство — це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки. Насильство. щодо жінок є найпоширенішою причиною смерті та інвалідності серед жінок репродуктивного віку. Воно не завжди позбавляє життя, але майже завжди підриває здоров'я, порушує безпеку та незалежність постраждалих. При цьому гендернозумовлене насильство часто приховується через звинувачення жертви та безкарність злочинців.

Як наслідок — набуває системного характеру. Однією з найголовніших його причин, є гендерна нерівність у суспільстві, де чоловіки зловживають своєю владою щодо жінок. Ґендерні норми форматують людей в такий спосіб, що одна частина має більшу легітимність, право на владу, силу, агресію, а інша — мусить підпорядковуватися. Так звані гендерні норми ставлять нас у рамки й формують жінку як підпорядковану чоловіку, орієнтовану на потреби іншої людини, як таку, що обслуговує.
Згідно з гендерними ролями, жінка є слабшою, а чоловік — сильніший і має більше влади. У цьому і є корінь гендернозумовленого насильства.

А насильство жінок щодо чоловіків чиниться всупереч гендерним нормам, має психологічні корені й інші механізми виникнення, тому що гендер пригнічує жінку і робить з неї слабку людину, яка не застосовує насильство, не здатна на нього. Часто гендернозумовленим є й домашнє насильство, однак не все.

Наприклад, насильство жінок щодо дітей не можна вважати гендернозумовленим.

Аб’юз і харасмент — це теж гендернозумовлене насильство?
Так, часто вживані в українських і не тільки медіа слова «харасмент» та «аб’юз» теж можуть означати гендернозумовлене насильство.
За Словником гендерних термінів , харасмент — це форма дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину, порушує недоторканність її приватного життя. Харасментом можна назвати не лише сексуальні домагання, а й небажані зауваження, жести, міміку або жарти з приводу раси, національності, релігії, статі, гендеру, або ж небажані фізичні контакти, — поплескування, пощипування тощо.

Наприклад, якщо жінка потерпає від домагань у публічному місці, таке насильство можна назвати гендернозумовленим.
Натомість аб’юз — це психологічне, фізичне, сексуальне, економічне насильство, що відбувається всередині близьких стосунків, і часто маскується під турботу. Таке насильство, яке чиниться в сім’ї, наприклад, чоловіком над жінкою, теж можна визначити як гендернозумовлене.

В процесі бесіди було обговорено питання дитячого жебракування, як одного з найгірших форм експлуатації дитини.
Визначення «жебракування» міститься в чинному Кримінальному кодексі України, це систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. (ч. 1 ст. 150-1 Кримінального кодексу України).
Відповідно до наявності чи відсутності родинних зв’язків між жебраком та дитиною складаються дві типові ситуації:

1. дитина є власною дитиною жебрака
2. дитина є чужою дитиною.

У першій ситуації чинним законодавством України передбачається адміністративна або кримінальна відповідальність батьків дитини, які жебракують, використовуючи власну дитину.
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов’язків (ст. 184).
Друга ситуація, коли при жебрацтві використовується чужа дитина, має два різновиди:

- дитина була передана батьками чи одним з батьків іншій особі для жебрацтва;
- дитина була вкрадена у батьків, або осіб, що їх замінюють.

У першому випадку дії батьків та особи, яка «придбала» дитину для жебрацтва залежно від обставин необхідно кваліфікувати як злочин, передбачений ч. 2 ст. 149 (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини).
Дії злочинця в другому випадку становлять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом (стаття 304 Кримінального кодексу України) та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (стаття 150-1 Кримінального кодексу України).

В ході проведення заходу були використані тематичні постери, плакати, буклети, календарики, які містять інформацію про контакти для звернень у випадку скоєння будь-якого насильства, або якщо Ви стали свідком такого випадку.

Остання зміна сторінки: 26-11-2024 13:50