Вшановуємо пам'ять полеглих у бою студентів і курсантів, гімназистів військової школи та українських вояків вільного козацтва, які в 1918 році ціною життя стримали багаторазово переважаючі сили більшовицьких військ, що сунули з росії на українську столицю.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Наступ більшовицьких військ планувався на Київ під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.
27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, Київського університету святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреня, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків.
Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії.
Але одна студентська чота заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків - студентів і гімназистів розстріляли. Наймолодшим полеглим було по 16 років.
На сьогодні відомо прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира: Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гімназії: Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко , Микола Ганкевич.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками - 70–100 осіб. Втрати більшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.
Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних за розпорядженням українського уряду 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
За радянських часів могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
А тоді завдяки звитязі та сміливості українських вояків більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу (Німецька імперія, Австро – Угорська імперія, Болгарська держава, Османська імперія). Цим документом Україна визнавалась незалежною, рівноправною державою з західним кордоном, Холмщина і Підляшшя відходили до України. Німецька імперія і Австро - Угорська імперія зобов’язувались допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. УНР зі свого боку зобов’язалась постачати їжу, що була потрібна для населення. Водночас договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут посів гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові Верховної Ради від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Остання зміна сторінки: 29-01-2025 13:06