Всесвітня акція «16 днів проти насильства»

Щорічно, Україна, з 25 листопада по 10 грудня долучається до проведення Всесвітньої  акції «16 днів проти насильства». Цей період об'єднує низку міжнародних дат, пов'язаних із захистом прав людини та прав жінок:

25 листопада - Міжнародний день проти насильства щодо жінок;

1 грудня - Міжнародний день боротьби зі СНІДом;

2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня -  Міжнародний день людей з інвалідністю;

5 грудня - Міжнародний день волонтера;

10 грудня - Міжнародний день прав людини.

Цими датами підкреслюється символічний зв'язок між насильством проти жінок та порушенням прав людини.

Основними завданнями акції  є  привернення уваги громадськості до   проблеми подолання домашнього насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;  активізації руху громадських організацій та державних органів щодо запобігання насильству будь-якого насильства; сприяння утвердженню ненасильницької ідеології  в українському суспільстві.

Згідно з Законом України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі»  № 1604-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року.

Згідно із законодавством, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, а також особи начальницького складу НАБУ, рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ДБР та поліціянти несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення поліції про місце свого тимчасового перебування у разі винесення такого припису.

Вказані правопорушення караються накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до 10 діб.

За повторні правопорушення, вчинені протягом року, передбачений штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адмінарешт на строк до 15 діб.

Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією зі статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо. Найбільш тяжким злочином даної категорії є умисне вбивство (стаття 115). Крім того, Кримінальний кодекс містить статтю 126-1 (Домашнє насильство), яка передбачає відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного домашнього насильства. Такі дії караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно - правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

Спеціальні заходи протидії домашньому насильству:

  • терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
  • обмежувальний припис стосовно кривдника;
  • взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
  • направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

             Права  постраждалої особи передбачені ст. 21 ЗУ „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, основні з яких:

  • безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
  • безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";
  • звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
  • своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
  • інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

 

Декілька порад, як вберегтися від кривдника:

1. Наготові завжди має бути сформована секретна тека або сумка з необхідними документами та певною сумою грошей, а також ліками, якщо є такі, які слід вживати регулярно. Місце знаходження такої теки не має знати агресор. В крайньому разі, така тека може бути також у ваших близьких людей, яким ви довіряєте і за допомогою до яких у випадку насилля звертаєтесь.

2. У випадку, коли є діти, важливо навчити їх як правильно діяти в таких ситуаціях, до кого звертатись, як захистити себе.

3. Намагатись не знаходитись в приміщенні з агресором, де є гострі або небезпечні для життя предмети, наприклад, у кухні, чи у приміщенні, де мало місця для маневру, наприклад, у ванній кімнаті. Якщо ж конфлікт вже почався, постарайтесь вийти з такого приміщення. Тимчасово, зняти з шиї прикраси, які в момент конфліктів можуть бути небезпечними (наприклад, ланцюжки чи шалики на шиї).

4. У разі назрівання конфліктної ситуації на певний час можна вийти на вулицю та, наприклад, прогулятися парком, чи навіть зустрітися з другом, з яким можна поділитися проблемою, яка виникла. Пом’якшення карантинних заходів це дозволяє, але намагайтеся уникати скупчення людей та не забувайте про маски у громадських місцях.

Куди звертатися по допомогу?

  1. МРВ МВ Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102, або звернутися особисто до районного відділу та написати заяву.
  2. Центри медико-санітарної допомоги територіальних громад  Мукачівського району. Якщо Ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, Ви маєте одразу ж звернутися до медичної установи за місцем проживання та зафіксувати фізичні ушкодження.
  3. Управління соціального захисту населення Мукачівської райдержадміністрації.  (тел. для звернень 3-16-56)
  4. Служба у справах дітей, відділ соціального захисту населення територіальних громад Мукачівського району.
  5. Мукачівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги ((03131)5-44-76).
  6. Урядовий контактний центр – 1547 (з мобільного або стаціонарного). Інформаційна консультація, психологічна підтримка, реєстрація відповідного звернення до державних органів. Цілодобово і безплатно.
  7.  Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству –  116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного). Цілодобово, безплатно, анонімно  інформаційна, соціально-психологічна та юридична підтримка.

Остання зміна сторінки: 24-11-2021 16:11