Вакцини працюють, імітуючи збудника інфекції – віруси, бактерії або інші мікроорганізми, які можуть спричинити захворювання. Це «навчає» нашу імунну систему швидко та ефективно реагувати на збудник.
Як правило, через щеплення вводять ослаблену форму збудника інфекції, що дозволяє нашій імунній системі формувати пам’ять про неї. Таким чином, наша імунна система може швидко розпізнати та боротися з інфекцією, перш ніж вона захворіє. Саме так розробляються деякі сучасні кандидатні вакцини проти COVID-19.
При розробці інших потенційних вакцин використовуються нові підходи: йдеться про так звані вакцини на основі матричної РНК, вони ж — мРНК-вакцини. Замість того щоб вводити антигени (речовини, які змушують нашу імунну систему виробляти антитіла), РНК та ДНК-вакцини дають нашому організму необхідний генетичний код, і наша імунна система виробляє антигени сама. Технологія мРНК-вакцин не нова: вчені її вивчали десятиліттями. мРНК-вакцини не містять живого вірусу і не втручаються в ДНК людини.
Відео - /sites/default/files/imce/video_2021-09-20_12-51-53.mp4
Остання зміна сторінки: 20-09-2021 12:59